ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 753/14127/16-к
провадження № 51-1416 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря
судового засідання Крота І.М.,
прокурора Ткачук Г.В.,
захисника Шпаківської І.В.,
засудженого ОСОБА_1,
представника потерпілого Гордієнка О.В.,
потерпілого ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Шпаківської І.В. на вирок Київського апеляційного суду від 27 грудня 2018 року стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 125 КК України та виправдано у зв`язку з наявністю підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
27 грудня 2018 року Київський апеляційний суд за апеляційними скаргами прокурора, потерпілого та представника потерпілого скасував вищезазначене рішення та ухвалив новий вирок, яким:
- засудив ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн;
- на підставі статей 12, 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнив ОСОБА_1 від покарання у зв`язку з закінченням строків давності;
- цивільний позов ОСОБА_2 задовольнив частково, стягнув з ОСОБА_1 на користь потерпілого 22 708 грн 53 коп на відшкодування матеріальної шкоди, 25 000 грн - моральної шкоди, 6 000 грн - витрат на оплату допомоги адвоката.
За вироком суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 01 червня 2015 року, керуючи автомобілем "Ренж Ровер", державний номер НОМЕР_1, на перехресті вул. А.Ахматової та просп. Григоренка у м. Києві, через виникле на дорозі непорозуміння з водієм автомобіля "Шкода Фабіа", держаний номер НОМЕР_2, ОСОБА_2, яке переросло у словесний конфлікт, а згодом в обопільну бійку, наніс останньому удари кулаками по тілу та двічі кинув у бік потерпілого, який повертався до свого транспортного засобу, камені, які влучили в спину та голову останньому, спричинивши тим самим ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, не погоджуючись із вироком апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить його скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 розпочато та розслідувалось без заяви потерпілого, що є порушенням КПК України. Посилається на те, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимоги ч. 6 ст. 376 КПК України, оскільки не вручив обвинуваченому копію вироку, та неправильно розв`язав цивільний позов потерпілого. Крім того, зазначає про те, що вирок суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
На касаційну скаргу захисника Шпаківської І.В. представник потерпілого - адвокат Гордієнко О.В. подав письмове заперечення, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисник і засуджений підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор, потерпілий та його представник заперечили проти поданої касаційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.