Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 221/4151/18
провадження № 51-2834км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Бульби І. А.,
прокурора Руденко О. П.,
в режимі відеоконференції
захисника Шагєєва О. Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Шагєєва О. Р. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року в об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050630000430, № 12018050630000398, № 12018050630000845, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Волноваха Донецької області, в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Волноваського районного суду Донецької області від 05 лютого 2019 рокуОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, та призначено покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 2 ст. 289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
Вироком Донецького апеляційного суду від 22 травня 2019 року вирок місцевого суду в частині звільнення від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України скасовано і ухвалено свій, яким визначено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією майна, яке є його власністю. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією майна, яке є його власністю. В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_1 визнаний винуватим та засуджений за те, що на початку лютого 2018 року, близько 22 год, проник до гаражу, який розташований за адресою: АДРЕСА_2, звідки таємно викрав транспортний засіб, а саме мопед "Viper Storm 50" вартістю 4 119,62 грн, що належить ОСОБА_2, яким розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
У той же день, близько 23 год, повернувся до вказаного гаражу, незаконно до нього проникнувши, де діючи умисно, таємно викрав майно вартістю 988 грн 50 коп., яким розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму,
27 лютого 2018 року, близько 21 год, проник до гаражу АДРЕСА_7 , звідки умисно, повторно, таємно викрав належне ОСОБА_3 майно на загальну суму 1 931 грн 60 коп. та належне ОСОБА_4 майно на загальну суму 3061 грн 88 коп., яким розпорядився на власний розсуд,
04 березня 2018 року, близько 22 год, проник до гаражу, який розташований за адресою: АДРЕСА_5, звідки умисно, повторно, таємно викрав належне ОСОБА_5 майно на загальну суму 14 201 грн 02 коп., яким розпорядився на власний розсуд.
28 березня 2018 року, близько 22 год, проник до гаражу, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ,звідки умисно, повторно, таємно викрав належне ОСОБА_6 майно на загальну суму 22 847 грн 71 коп., яким розпорядився на власний розсуд.
05 квітня 2018 року, близько 22 год, проник до гаражу, який розташований за адресою: АДРЕСА_6, звідки умисно, повторно, таємно викрав належне ОСОБА_7 майно на загальну суму 4 009 грн 97 коп., яким розпорядився на власний розсуд.
08 травня 2018 року, близько 22 год, проник до гаражу, який розташований за адресою: АДРЕСА_4, звідки таємно викрав транспортний засіб, а саме мопед "КANUNI", д/н НОМЕР_2, вартістю 6 694 грн 33 коп., що належить ОСОБА_8, яким розпорядився на власний розсуд,чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В касаційній скарзі захисник Шагєєв О. Р. порушує питання про зміну вироку апеляційного суду у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість і просить звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Захисник стверджує, що апеляційний суд порушив загальні засади призначення покарання, внаслідок чого визначив засудженому занадто суворе покарання. Вважає, що рішення апеляційного суду в частині скасування звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням є незаконним, оскільки суд апеляційної інстанції в повній мірі не врахував дані про особу засудженого, який працює, практично в повному обсязі відшкодував збитки потерпілим, за місцем мешкання характеризується задовільно, обставину, яка пом`якшує покарання, - щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання, стан здоров`я його батька, який потребує сторонньої допомоги, а також те, що потерпілі претензій до засудженого не мають.