Постанова
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа №317/4102/17
провадження №61-7875св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особо - Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, як орган опіки та піклування,
третя особа - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, як орган опіки та піклування,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 29 серпня 2018 року у складі судді Сакояна Д. І. та постанову Запорізького апеляційного суду від 12 березня 2019 року у складі колегії суддів Полякова О. З., Крилової О. В., Кухаря С. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району, в якому просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивовано тим, що з 12 листопада 2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 червня 2016 року. Від даного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач не виконує покладених на нього законом батьківських обов`язків, участі у вихованні дитини, її матеріальному забезпеченні не приймає, з травня 2015 року не проявляє інтересу до спілкування з дитиною, станом на 30 жовтня 2017 року має заборгованість по аліментам у розмірі 9830,67 грн.
Усі питання щодо виховання дитини та її забезпечення усім необхідним вирішуються позивачем самостійно, без участі та підтримки з боку відповідача.
Відповідач жодного разу не з`являвся у дошкільному навчальному закладі, батьківські збори не відвідував, з вихователем з приводу виховання доньки не спілкувався, участі у житті групи та дошкільного навчального закладу не приймав, матеріальні витрати, пов`язані із відвіданням донькою навчального закладу не ніс.
Також відповідач не проявляв інтересу до стану здоров`я дитини.
Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати, як ухиляння від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків та є підставою для позбавлення його батьківських прав відносно малолітньої дитини.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 29 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 12 березня 2019 року, у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав відмовлено.
Попереджено ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дитини.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що позивачем не доведено обставини стосовно свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, від виховання дитини та свідомого нехтування ним. Відповідач має намір і бажає брати участь у вихованні дитини.
Факт стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітньої дитини, не може свідчити про свідоме ухилення ним від виконання батьківських обов`язків по утриманню дитини, оскільки таке є одним із способів захисту прав дітей на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання батька до надання дитині належного утримання.
Застосування до відповідача такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав, позивачем обґрунтовано недостатньо.
Суд врахував, що в силу віку дитини, її проживання з матір`ю, наявності спору між позивачем та відповідачем щодо участі кожного у вихованні дитини, на теперішній час відповідач як з об`єктивних, так і з суб`єктивних причин не може приймати участь у вихованні дитини у достатньому у загальному розумінні для повних сімей обсязі. З 07 липня 2015 року до 28 жовтня 2016 року відповідач знаходився на військовій службі та не міг у повному обсязі виконувати своїх батьківських обов`язків з об`єктивних причин.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов до висновку, що на даний час відсутні підстави для крайнього заходу у вигляді позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої доньки, оскільки, на переконання суду, це може зашкодити інтересам дитини, її подальшому вихованню та утриманню.
При цьому, суд наголосив на необхідності зміни ставлення до виховання дитини з боку відповідача, необхідності прийняття реальної участі саме у вихованні дитини, а не лише її утриманні, оскільки формальне ставлення до виконання батьківських обов`язків є неприпустимим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що відповідач не надав жодного доказу на підтвердження факту його участі у вихованні дитини та його намірів спілкуватися з нею.
Судами порушено норми процесуального права, оскільки прийнято до уваги відзив відповідача на позовну заяву, який поданий з пропуском встановленого для цього строку.
Враховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій не повинні були посилатися на докази, які були подані відповідачем з порушенням процесуальних строків, зокрема на довідку від 13 лютого 2017 року, яка була видана Запорізьким об`єднаним міським військовим комісаріатом, а також на довідку від 28 жовтня 2016 року, яка видана військовою частиною польова пошта В3720.
На думку позивача, подання відповідачем відзиву на позовну заяву з додатками поза межами процесуальних строків, які були встановлені судом, є зловживання процесуальними правами, оскільки, нова редакція процесуального кодексу зобов`язує учасників справи подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, які встановлені законом або судом.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_2 в особі представника, заперечує проти доводів позивача та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 12 листопада 2011 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 червня 2016 року. Від даного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06 травня 2015 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ј частини усіх видів доходу (заробітку), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та до досягнення нею повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
07 травня 2015 року ОСОБА_2 призваний на військову службу під час мобілізації та звільнений у запас 28 жовтня 2016 року.
У період з 22 грудня 2015 року до 28 лютого 2016 року, з 16 березня 2016 року до 04 липня 2016 року, з 18 липня 2016 року до 25 жовтня 2016 року ОСОБА_2 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Згідно з розрахунку заборгованості, складеного державним виконавцем, відповідач має заборгованість зі сплати аліментів. Разом з тим, з цього розрахунку вбачається, що аліменти на дитину ним сплачуються.
25 квітня 2018 року Запорізькою районною державною адміністрацією Запорізької області, як органом опіки та піклування, надано висновок про недоцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .