Постанова
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 537/430/18
провадження № 61-44975св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант 13",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант 13" на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 травня 2018 року в складі судді Сьорі С. І. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 27 серпня 2018 року в складі колегії суддів: Бутенко С. Б., Хіль Л. М., Прядкіної 0. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант 13" (далі - ТОВ "Атлант 13") про скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі.
Позовна заява мотивована тим, що 19 січня 2016 року він прийнятий на роботу до ТОВ "Атлант 13", з 01 квітня 2017 року переведений на посаду охоронника III розряду. З 30 жовтня 2017 року його прийнято на військову службу за контрактом строком на три роки. Наказом директора ТОВ "Атлант-13" від 14 грудня 2018 року № 142-ос його звільнено з роботи на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України у зв`язку із вступом на військову службу.
ОСОБА_1 вважав звільнення незаконним, оскільки гарантії збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві, встановлені частиною третьою статті 119 КЗпП України, поширюються на нього, як на особу, яка на виконання свого військового обов`язку була прийняти на військову службу за контрактом під час дії в Україні особливого періоду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 травня 2018 року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду, позов задоволено.
Скасовано наказ директора ТОВ "Атлант 13" від 14 грудня 2017 року № 142 "Про звільнення співробітника" та поновлено ОСОБА_1 на посаді охоронника III розряду ТОВ "Атлант 13" з 14 грудня 2017 року.
Стягнуто з ТОВ "Атлант 13" на користь ОСОБА_1 4 933,60 грн, сплачених за надання правничої допомоги адвокатом.
Стягнуто з ТОВ "Атлант 13" на користь держави 704,80 грн судового збору.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді охоронника III розряду ТОВ "Атлант 13" допущено до негайного виконання.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на ОСОБА_1 розповсюджуються гарантії, встановлені частиною третьою статті 119 КЗпП України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 27 серпня 2018 року рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 травня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "Атлант 13" просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заяви та клопотання
Касаційна скарга мотивована тим, що на момент укладення ОСОБА_1 строкового контракту на проходження військової служби в Збройних силах в Україні відсутня мобілізація (крім цільової), а відповідно і особливий період. Указів Президента України про мобілізацію, про воєнний стан та затвердження їх Верховною Радою України, які були б чинними на час укладення контракту позивачем з Міністерством оборони України та на цей час, немає, тому на позивача не поширюються гарантії, передбачені частиною третьою статті 119 КЗпП України. Рішення судів суперечать статті 19 Конституції України та статті 263 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості судового рішення.
ОСОБА_1 надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін.
У січні 2019 року ТОВ "Атлант 13" подало до Верховного Суду клопотання про передання справи на розгляд об`єднаної палати, зупинення виконання рішення суду першої інстанції та вирішення питання про поворот виконання рішення суду першої інстанції, які не підлягають задоволенню у зв`язку з безпідставністю.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що з 19 січня 2016 року ОСОБА_1 прийнято на роботу за трудовим договором контролером КПП у ТОВ "Атлант 13", з 01 квітня 2017 року переведено на посаду охоронника III розряду ТОВ "Атлант 13".
30 жовтня 2017 року Міністерством оборони України в особі командира військової частини А2600 підполковника ОСОБА_2 з ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб сержантського складу строком на три роки.
Наказом директора ТОВ "Атлант-13" від 14 грудня 2018 року № 142-ос звільнено з роботи охоронника ОСОБА_1 14 грудня 2017 року згідно з пунктом 3 статті 36 КЗпП України у зв`язку із вступом на військову службу.
Наказом директора ТОВ "Атлант-13" від 28 грудня 2017 року № 147-ос наказ ТОВ "Атлант-13" від 14 грудня 2017 року № 142-ос про звільнення з роботи охоронника ОСОБА_1 визнано недійсним, звільнено охоронника ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків з 15 грудня 2017 року та надано безоплатну відпустку із збереженням місця роботи і посади на час перебування на військовій службі за контрактом.
Наказом директора ТОВ "Атлант-13" від 29 грудня 2017 року № 18-в скасовано дію наказу ТОВ "Атлант-13" від 28 грудня 2017 року № 147-ос, як виданого помилково без достатніх законних підстав, наказ від 14 грудня 2017 року № 142-ос про звільнення з роботи ОСОБА_1 залишено чинним.
Копію наказу від 29 грудня 2017 року № 18-в було направлено на адресу ОСОБА_1 17 січня 2018 року за вих. № 18/01-17-2.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вирішуючи трудовий спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що на час укладення позивачем контракту про проходження військової служби діяв особливий період, тому на позивача поширюються гарантії, передбачені частиною третьою статті 119 КЗпП України. Звільнення ОСОБА_1 з роботи за пунктом 3 частини першої статті 36 КЗпП України є незаконним й позивач підлягає поновленню на попередній роботі.
Частиною п`ятою статті 17 Конституції України гарантовано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей. У частині шостій статті 43 Конституції України гарантовано громадянам захист від незаконного звільнення.
З підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 36 КЗпП України, трудовий договір може бути припинений у разі призову або вступу працівника або власника - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігається місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Зі змісту цієї правової норми вбачається, що для вирішення питання про наявність права на гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків правове значення мають види військової служби, її підстави, терміни початку та завершення мобілізації, демобілізації та час дії особливого періоду.
Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законами України "Про оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про військовий обов`язок та військову службу", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Указами Президента України та іншими підзаконними нормативними актами.