ПОСТАНОВА
Іменем України
13 вересня 2019 року
Київ
справа №826/963/17
адміністративне провадження №К/9901/22119/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Калашнікової О.В.,
суддів - Білак М.В., Губської О.А.
розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/963/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2017 року (прийняту одноособово суддею Абловим Є.В.) та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Степанюка А.Г., суддів: Кузьменка В.В., Шурка О.І.).
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі також - позивач, ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулось до суду з позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (надалі - відповідач, Шевченківський районний відділ ДВС у м. Києві ГТУЮ у м. Києві), в якому просило скасувати постанову від 05 жовтня 2016 року №43858674 про накладення штрафу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" відмовлено повністю.
3. Рішення судів обґрунтовані тим, що оскільки рішення суду у наданий строк добровільно ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не виконано, будь-яких дій, передбачених статтею 36 Закону України "Про виконавче провадження", позивачем не вчинено, відповідачем правомірно винесено постанову від 05 жовтня 2016 року №43858674 про накладення штрафу у розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
4. Крім того судами зазначено, що позивачем також не вчинялися дії щодо усунення перешкод чи незрозумілостей пов`язаних їх забезпеченням виконання рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 29 червня 2017 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ "НАК "Нафтогаз України".
6. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
7. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):
7.1. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
7.2. Позивач вказує, що повідомив держаного виконавця про виконання пунктів 6 та 7 вимоги від 06 червня 2012 року № 05-14/444 та про неможливість виконання рішення суду у зв`язку з тим, що ні в пункті вимоги Державної фіскальної служби України, ні у рішенні суду у справі № 2а-17251/12/2670 не визначено винних осіб, з яких позивачу необхідно стягувати шкоду.
7.3. Під час здійснення перевірки не встановлено меж матеріальної відповідальності посадових осіб ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а тому виконавчий документ в частині виконання пункту 2 вимоги про відшкодування шкоди за рахунок посадових осіб не відповідає приписам частини четвертої статті 136 Кодексу законів про працю України.
7.4 Крім того позивач зазначає,що державним виконавцем не здійснювалась ні перевірка виконання рішення суду ні оцінка причин поважності його невиконання, а тому постанова про накладення штрафу від 05 жовтня 2016 року №43858674 є протиправною. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" повідомляло відповідача про неможливість виконання у повному обсязі рішення суду, однак останнім вказані обставини враховані не були.
8. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Державним виконавцем Шевченківського районного відділу ДВС у м. Києві ГТУЮ у м. Києві 03 липня 2014 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №43858674 відповідно до виконавчого листа, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 13 травня 2014 року у справі №2а-17251/12/2670.
10. Виконавче провадження відкрито з метою виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2014 року у справі № 2а-17251/12/2670, якою зобов`язано ПАТ "НАК "Нафтогаз України" виконати вимогу ДФІ України від 06 червня 2012 року №05-14/444, а саме, пунктів 2 та 3 щодо відшкодування за рахунок винних осіб шкоди в сумі
1 840 606,00 грн. та коригування в обліку вартості активів на загальну суму 2 510 446,20 грн.
11. ПАТ "НАК "Нафтогаз України" листом від 03 жовтня 2016 року повідомило, що вимога державного виконавця, яка ґрунтується на пункті 2 вимоги ДФІ України від 06 червня 2012 року №05-14/444, не може бути виконана, оскільки ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не погоджується з висновком щодо безпідставної сплати грошових коштів у сумі 1 840 606,00 грн. та зі змісту судового рішення не вбачає за можливе встановити винних осіб. Також, що пункт 3 вимоги про зобов`язання відкоригувати в обліку вартості активів на загальну суму 2 510 446,20 грн. не може бути виконаний, оскільки ПАТ "НАК "Нафтогаз України" не погоджується з висновком щодо безпідставного підписання актів на дану суму за договором доручення від 05.02.2001 року №14/41.
12. Державним виконавцем 05 жовтня 2016 року винесено постанову №43858674 про накладення штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5 100,00 грн.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
13. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
14. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
15. Відповідно до підпункту четвертого пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Відповідно до статті 1 Закону України 21 квітня 1999 року №606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
18. Згідно з частиною першою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
19. Частиною другою статті 11 цього Закону встановлено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи, щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.