ПОСТАНОВА
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа №813/697/15
касаційне провадження №К/9901/28402/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Осадчого Олексія Миколайовича на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2015 (суддя Клименко О.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 (головуючий суддя - Яворський І.О., судді: Нос С.П., Онишкевич Т.В.) у справі № 813/697/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 18.12.2014 № 0020601702 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2726,92 грн. за основним платежем та 681,74 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 22.10.2014 № 0013351702 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9838,49 грн. за основним платежем та 2137,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 22.01.2015 № 0000551702 в повному обсязі; від 22.10.2014 № 0013441702 в повному обсязі, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 22.10.2014 № Ф-0013391702 в частині визначення до сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 17600,96 грн., рішення від 22.10.2014 № 0013401702 в частині застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 1444,23 грн.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 20.10.2015 в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.06.2016 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2015 залишив без змін.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2015, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 135, 137, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), частини п`ятої статті 65 Господарського кодексу України, статей 206, 638, 639 Цивільного кодексу України, статей 69, 71, 159, 161, 195 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, наголошує, що судами неповно з`ясовано обставини справи та не досліджено всі докази, а також безпідставно взято до уваги твердження відповідача, які не відповідають дійсності.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області проведено документальну планову виїзну перевірку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, результати якої оформлено актом від 08.10.2014 № 1504/17-02/ НОМЕР_1 .
За її наслідками відповідач дійшов, зокрема, висновку про порушення позивачем пунктів 44.1, 44.3 статті 44, пункту 167.1 статті 167, пунктів 177.1, 177.2, 177.4, 177.5 статті 177, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункту 4 частини першої статті 4, абзацу першого пункту 2 частини першої статті 7, абзаців третього, п`ятого частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з: несвоєчасним поданням податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік; безпідставним включенням до складу витрат коштів, сплачених на користь Приватного підприємства "Сокіл і К" за наслідками придбання послуг із виготовлення поліграфічної продукції та відповідної продукції, з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій належним чином складеними первинними документами; порушенням правил бухгалтерського та податкового обліку при вчиненні господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа-Вест" в частині формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками придбання теле- та комп`ютерного устаткування, зокрема, ноутбука, телевізора, клавіатури, корпусу, точки доступу, монітора, комунікатора, принтера тощо на загальну суму 29823,33 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки, за наслідками адміністративного оскарження та з огляду на вказані порушення контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 18.12.2014 № 0020601702, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2726,92 грн. за основним платежем та 681,74 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 22.10.2014 № 0013351702, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 9838,49 грн. за основним платежем та 2137,51 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 22.01.2015 № 0000551702, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 492,11 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; від 22.10.2014 № 0013441702, згідно з яким застосовано штраф у розмірі 510,00 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.10.2014 № Ф-0013391702, згідно з якою визначено до сплати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 17600,96 грн., рішення від 22.10.2014 № 0013401702, згідно з яким застосовано штрафні санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 1444,23 грн.
Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
За правилами пункту 10.1 розділу X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 979 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підставою для переведення на обслуговування платника податків з одного органу державної податкової служби до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) у зв`язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) платника, пов`язаною зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін.
Процедури переведення платника податків розпочинаються та проводяться органами державної податкової служби при надходженні, зокрема, відомостей державного реєстратора про внесення змін до відомостей про місцезнаходження (місце проживання) платника податків (підпункт 10.1.1 пункту 10.1 розділу X цього Порядку).
Відповідно до підпункту 10.1.6 пункту 10.1 розділу X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 979 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до взяття на облік платника податків в органі державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) він сплачує податки, збори, подає податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконує інші обов`язки платника податків за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).
У справі, що розглядається, судовими інстанціями на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з`ясовано, що позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області з 09.02.2012, а відтак 10.02.2012 був зобов`язаний подавати податкову звітність саме до цього органу доходів і зборів.
Натомість відповідно до квитанції про надіслання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік, остання 10.02.2012 скерована на адресу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області та прийнята на районному рівні із зауваженнями: закінчення подання форми 09.02.2012.
За таких обставин висновок судових інстанцій про невиконання позивачем обов`язку подання податкової звітності до органу доходів і зборів, на обліку в якому він перебуває, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.