ПОСТАНОВА
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа №808/5924/14
касаційне провадження №К/9901/25656/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2016 (суддя Семененко М.О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 (головуючий суддя - Бишевська Н.А., судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.) у справі № 808/5924/14 за позовом Казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс "Іскра" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" звернулось до адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.06.2014 № 0000664800 та від 14.07.2014 № 0000744800.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 19.05.2016 позов задовольнив повністю.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.09.2016 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2016 залишив без змін.
Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.05.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.09.2016 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпунктів 14.1.39, 14.1.157 пункту 14.1 статті 14, пунктів 56.15, 56.18 статті 56, пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).
Зокрема, зазначає, що визначена податковим органом за результатами документальних перевірок сума завищення залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, (рядок 24) у розумінні Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підлягає відображенню в податковій декларації з податку на додану вартість у рядку 21.3, оскільки такий залишок не є грошовим зобов`язанням.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральні перевірки даних, задекларованих Казенним підприємством "Науково-виробничий комплекс "Іскра" у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень і травень 2014 року, результати яких оформлено актами від 30.05.2014 № 74/28-04-48-00/14313866 та від 27.06.2014 № 95/28-04-48-00/14313866.
За їх наслідками відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.06.2014 № 0000664800, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2014 року на 6737607,00 грн., та від 14.07.2014 № 0000744800, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2014 року на 6737607,00 грн.
Підставою для прийняття названих актів індивідуальної дії послугував висновок Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС про порушення позивачем вимог абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неврахування при формуванні показників податкової звітності за охоплені перевіркою періоди висновків актів перевірок від 20.09.2013 № 143/25-2/14313866, від 27.09.2013 № 152/25-00/14313866, від 30.10.2013 № 200/25-20/14313866, від 29.11.2013 № 256/25-00/14313866, від 27.12.2013 № 313/25-00/14313866, від 30.01.2014 № 41/25-00/14313866, від 28.02.2014 № 12/28-04-48-00/14313866, від 31.03.2014 № 33/28-04-48-00/14313866, від 20.09.2013 № 55/28-04-48-00/14313866 та прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень від 08.10.2013 № 0000692520, від 15.10.2013 № 0000742500, від 20.11.2013 № 0000862500, від 13.12.2013 № 0000902500, від 17.01.2014 № 0000032500, від 12.02.2014 № 0000044800, від 19.03.2014 № 0000234800, від 16.04.2014 № 0000344800, від 16.05.2014 № 0000454800.
Задовольняючи позовні вимоги, судові інстанції виходили з того, що Казенне підприємство "Науково-виробничий комплекс "Іскра" при заповненні рядка 21.3 декларацій з податку на додану вартість за квітень і травень 2014 року не було зобов`язане враховувати результати перевірок, оформлених актами від 20.09.2013 № 143/25-2/14313866, від 27.09.2013 № 152/25-00/14313866, від 30.10.2013 № 200/25-20/14313866, від 29.11.2013 № 256/25-00/14313866, від 27.12.2013 № 313/25-00/14313866, від 30.01.2014 № 41/25-00/14313866, від 28.02.2014 № 12/28-04-48-00/14313866, від 31.03.2014 № 33/28-04-48-00/14313866, від 20.09.2013 № 55/28-04-48-00/14313866, оскільки суми зменшеного за податковими повідомленнями-рішеннями від 08.10.2013 № 0000692520, від 15.10.2013 № 0000742500, від 20.11.2013 № 0000862500, від 13.12.2013 № 0000902500, від 17.01.2014 № 0000032500, від 12.02.2014 № 0000044800, від 19.03.2014 № 0000234800, від 16.04.2014 № 0000344800, від 16.05.2014 № 0000454800 від`ємного значення з податку на додану вартість були неузгодженими з огляду на те, що відбувалась процедура оскарження названих актів індивідуальної дії в судовому порядку.
За правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.