ПОСТАНОВА
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа №803/2409/13-а
касаційне провадження №К/9901/26471/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 (головуючий суддя - Большакова О.О., судді: Глушко І.В., Макарик В.Я.) у справі № 803/2409/13-а (876/1128/14) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.08.2013 № 0006551702 та від 06.08.2013 № 0006561702.
Волинський окружний адміністративний суд постановою від 12.12.2013 в задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив із того, що факт реального вчинення оспорюваних поставок не підтверджено підприємцем належним чином оформленими товарно-транспортними накладними.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 21.04.2016 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.12.2013 скасував та прийняв нову - про задоволення позову.
Луцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016 та залишити в силі постанову Волинського окружного адміністративного суду від 12.12.2013.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 138.1 статті 138, пунктів 177.2, 177.4 статті 177, пунктів 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції).
Зокрема, наголошує на фіктивному характері розглядуваних господарських операцій.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Луцькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Волинській області проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, результати якої оформлено актом від 20.06.2013 № 3319/17-2/2784306659.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 138.1 статті 138, пунктів 177.2, 177.4 статті 177, пунктів 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку за наслідками придбання масла вершкового в Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінанс Інвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Авитек груп ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Елаком інвест" з підстави непідтвердження реального характеру здійснених операцій належним чином оформленою транспортною документацією, а також з огляду на результати контрольних заходів щодо цих суб`єктів господарської діяльності, де вказано про здійснення ними безтоварних поставок.
На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2013 № 0006561702, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 73136,66 грн. за основним платежем та 18284,17 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення від 06.08.2013 № 0006551702, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 24490,00 грн. за основним платежем та 6122,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
За правилами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, за правилами пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.