ПОСТАНОВА
Іменем України
13 вересня 2019 року
Київ
справа №344/4760/15-а
адміністративне провадження №К/9901/13849/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, треті особи - Департамент містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у складі судді Бабій О.М. від 21 квітня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М., Матковської З.М. від 16 червня 2016 року,
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківського міської ради (далі - відповідач), треті особи - Департамент містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (далі - треті особи), у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27 січня 2015 року № 22.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач з дотриманням всіх вимог чинного законодавства щодо початку робіт з реставрації з пристосуванням горища над своєю квартирою отримав у Департаменті містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. Незважаючи на це, відповідач неодноразово розглядав питання про скасування виданих позивачу містобудівних умов та обмежень. Про засідання виконкому з даного питання позивач жодного разу не був повідомлений. В оскаржуваному рішенні відсутня інша мотивація для скасування містобудівних умов та обмежень, окрім посилання на подання прокуратури м. Івано-Франківська від 12 травня 2014 року. Зазначає, що Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" не передбачено можливості скасування містобудівних умов та обмежень з наведених підстав.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що виконавчий комітет рішенням від 27 січня 2015 року № 22 скасовував не своє рішення, а рішення Департаменту містобудування та архітектури, що не є порушенням законодавства в контексті правових позицій Конституційного Суду України (рішення від 16 квітня 2009 року). Скасування рішення Департаменту було обґрунтованим, оскільки останнє прийняте з порушенням встановленої процедури, зокрема, позивачем не отримано належної згоди власників суміжних квартир в будинку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2016 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано 11 липня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі № 344/4760/15-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак, розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року прийнято до свого провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року в адміністративній справі № 344/4760/15-а суддею-доповідачем Берназюком Я.О. та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 20 серпня 2019 року.
У зв`язку з неявкою учасників справи, повідомлених належним чином про дату, час і місце розгляду справи у касаційному порядку, розгляд справи було перенесено на 10 вересня 2019 року.
09 та 10 вересня 2019 року від учасників справи надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, у зв`язку з чим суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій на підставі зібраних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією витягу про державну реєстрацію права власності.
Треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є власниками чи співвласниками квартир № 14 , № 16, № 19 в цьому ж будинку, що підтверджується свідоцтвом про прав власності та витягами про реєстрацію права власності.
Будинок АДРЕСА_1 є пам`яткою архітектури місцевого значення, охоронний номер 177-ІФ.
16 жовтня 2013 року позивач звернувся із заявою до Єдиного реєстраційного центру (далі - КП "ЄРЦ"), в якій повідомив про те, що має намір переобладнати належне йому приміщення площею 42 м кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, з долученням приміщення загального користування площею 42 м кв., які використовуються як горище над квартирою позивача.
Позивачем до початку проведення робіт з реконструкції ним було вчинено такі дії:
вивішено два оголошення щодо початку робіт (вказаний факт сторонами не заперечується);
повідомлено мешканців будинку щодо намірів реконструкції та зібрано підписи - згоди мешканців на реконструкцію (дотримання вказаної вимоги відповідачем та третіми особами заперечується);
повідомлено письмовою заявою КП "ЄРЦ" (копію заяви надано позивачем);
виготовлено проект реконструкції та отримано містобудівні умови і обмеження (копію витягу з проекту та копію містобудівних умов та обмежень надано позивачем;
подано до Інспекції ДАБК в Івано-Франківській області декларацію про початок виконання будівельних робіт (копію надано позивачем);
укладено охоронний договір з відділом охорони культурної спадщини та музейної справи Управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА (копію відповіді, яка підтверджує укладення договору надано позивачем);
отримано висновок ліцензійної проектної організації щодо технічного стану конструкцій та можливості проведення вказаної реставрації з пристосування горища до квартири (копію надано суду.
02 грудня 2013 року ОСОБА_1 отримав від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради затверджені містобудівні умови та обмеження на реставрацію з пристосуванням горища над квартирою № 15 .
До прокуратури м. Івано-Франківська звернулися треті особи, які стверджували, що позивачем не було належним чином отримано згоди всіх власників квартир в будинку для проведення реставрації з приєднанням горища до квартири.
В результаті подання прокуратури м. Івано-Франківська, звернень деяких власників квартир в будинку, 27 січня 2015 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради було прийнято рішення про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих ОСОБА_1
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що органи місцевого самоврядування наділені правом змінювати або скасовувати акти підконтрольних їм управлінь виключно за наявності обґрунтованих підстав, які у спірних правовідносинах відсутні.
Виконавчий комітет Івано-Франківського міської ради подав заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому вказується на законність рішень судів попередніх інстанцій та необґрунтованість вимог касаційної скарги; просить залишити постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 квітня 2016 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про регулювання містобудівної діяльності" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Частиною першою статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до підпункту 9 пункту "а" частини першої ст. 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до власних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 230/13-01/1/01 від 02 грудня 2013 року видано та затверджено Департаментом містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.
Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради затверджено рішенням Івано-Франківської міської ради № 307-11 від 14 липня 2011 року.
Згідно з положеннями пунктів 1.1. та 1.2 Положення про Департамент містобудування та архітектури Департамент є структурним підрозділом виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради. Департамент утворюється Івано-Франківською міською радою, підзвітний і підконтрольний міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету, міському голові.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації;