ПОСТАНОВА
Іменем України
13 вересня 2019 року
Київ
справа №820/859/17
адміністративне провадження №К/9901/16671/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівської митниці ДФС
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19 травня 2017 року (суддя Спірідонов М.О.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року (судді: Перцова Т.С. (головуючий), Жигилій С.П., Калитка О.М.)
у справі 820/859/17
за позовом Приватного підприємства "АЗЧ Постач"
до Чернігівської митниці ДФС
про скасування рішень та карток відмови,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2017 року Приватне підприємство "АЗЧ Постач" (далі - ПП "АЗЧ Постач") звернулося до суду з адміністративним позовом до Чернігівської митниці ДФС, в якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 08 лютого 2017 року № 102000010/2017/000022/2 та від 09 лютого 2017 року №102000010/2017/000025/2; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110001/2017/00033 та № 102110001/2017/00035.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП "АЗЧ Постач" під час здійснення митного оформлення товарів надало всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митний орган на порушення норм МК України безпідставно прийняв оскаржувані рішення та неправомірно застосував резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 19 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року, адміністративний позов ПП "АЗЧ Постач" задовольнив у повному обсязі.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач під час митного оформлення товарів надав усі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованих товарів, які чітко ідентифікували оцінювані товари та не містили жодних розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначенні митної вартості, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товарів; натомість відповідач не обґрунтував, у чому полягали об`єктивні сумніви у заявленій декларантом митній вартості товарів, та не довів неможливості застосування методу визначення митної вартості за ціною договору.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Чернігівська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ПП "АЗЧ Постач".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою митного органу.
Позивач не скористався своїм правом подати заперечення/відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.
06 лютого 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що між ПП "АЗЧ Постач" та СНАNGXING ВАІТЕ ІМРОRТ ЕХРОRТ СО., LТD укладено зовнішньоекономічний договір від 02 вересня 2016 року № АВ2916, відповідно до умов якого CHANGXING ВАІТЕ IMPORT EXPORT CO., LTD взяло на себе зобов`язання поставити ПП "АЗЧ Постач" товари в асортименті, а ПП "АЗЧ Постач" зобов`язалося оплатити товар згідно з умовами даного Контракту.
Згідно з пунктом 2 вказаного контракту загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці, складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.
Виходячи з інформації, зазначеної в інвойсах від 05 грудня 2016 року № ВТСN2016657 (Інвойс 1), від 12 грудня 2016 року № ВТСN2016675 (Інвойс 2) до контракту від 02 вересня 2016 року № АВ2916 на відповідні партії товару та пакувальних листах до них, партії товару, які підлягали поставці, складаються з товарів № 1 (гаманець і сумка) та № 2 (покришки велосипедні) в асортименті, загальною вартістю 26 644,80 доларів США та 15 600,00 доларів США відповідно.
Поставка товару здійснювалася на умовах CFR Одеса (вартість і фрахт) згідно з Інкотермс 2010.
З метою митного оформлення вказаного товару представник позивача - ПП "Національні традиції" - подав до Чернігівської митниці ДФС митні декларації №102110001/2017/200432 та № 102110001/2017/200434 разом з пакетом документів на підтвердження митної вартості товару, визначеної за ціною договору, а саме: зовнішньоекономічний договір, рахунки-фактури, пакувальні листи до інвойсів, видаткові накладні, відвантажувальні специфікації, міжнародні товарно-транспортні накладні, коносаменти, калькуляції собівартості товарів, звіти про оцінку майна, листи від CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT CO., LTD, листи від ПП "АЗЧ Постач", прайс-листи.
За результатами проведення процедури консультацій з ПП "АЗЧ Постач" відповідач відмовив у митному оформленні (випуску) товарів, про що прийняв картки відмови №102110001/2017/00033, № 102110001/2017/00035 та рішення про коригування митної вартості товарів від 08 лютого 2017 року № 102000010/2017/000022/2, від 09 лютого 2017 року № 102000010/2017/000025/2, відповідно до яких митна вартість товару визначена за резервним методом.
Зазначені рішення про коригування митної вартості товарів мотивовані тим, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів, а саме:
- у звіті про оцінку майна від 06 лютого 2017 року № 05-07/02/21 джерела інформації, на які посилається оцінювач, або не знайдені в мережі Інтернет, або не містять інформації щодо оцінюваних товарів; у частині дев`ятій розділу 4 Звіту "Основні припущення та обмежуючі умови" зазначено, що стан об`єктів оцінки обстежується і оцінюється шляхом візуального натурного огляду, в той час як додатки до звіту не містять фоторезультати проведеного огляду;
- звіт про оцінку майна від 09 лютого 2017 року № 05-07/02/06 поданий не в повному обсязі, що не дає можливості перевірити ціноутворення та є порушенням Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна та майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440, а також суперечить Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні";
- надані калькуляції собівартості на товари від 19 грудня 2016 року №ВТСN2016657/01 та від 27 грудня 2016 року № ВТСN2016675/01 видані не виробником товарів Xingtai Haihong Cycle Co, Ltd, а постачальником CHANGXING BAITE IMPORT EXPORT CO., Ltd, та дійсні на період з 01 вересня 2016 року до 31 жовтня 2016 року та з 19 вересня 2016 року до 18 листопада 2016 року відповідно, в той час як відвантаження товарів здійснено 05 грудня 2016 року та 12 грудня 2016 року відповідно;
- прайс-листи не містять інформації щодо періоду дії цін та країн, на які поширюється дана цінова пропозиція;
- на момент митного оформлення не виконані вимоги частини другої статті 53 МК України, а саме не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Товар, який надійшов на адресу позивача, випущено у вільних обіг за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.