ПОСТАНОВА
Іменем України
12 вересня 2019 року
Київ
справа №811/1766/14
адміністративне провадження №К/9901/8497/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Агрофірми "Хлібороб" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року (колегія у складі суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І., Щербака А.А.) у справі № 811/1766/14 за позовом Агрофірми "Хлібороб" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Гайворонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Агрофірма "Хлібороб" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (надалі позивач, Товариство) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Гайворонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень якими збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму штрафних санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Агрофірма як суб`єкт спеціального режиму оподаткування, не сплачує зобов`язання до бюджету, в той час, як стаття 50 Податкового кодексу України встановлює право податкового органу нарахувати штрафні санкції із розрахунку недоплаченого податкового зобов`язання. Агрофірма, як суб`єкт спеціального режиму оподаткування, навіть при подачі уточнюючої декларації, не сплачує до бюджету сум податку на додану вартість, а тому нарахування штрафів є протиправним.
Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 1 липня 2014 року адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 6 березня 2014 року №0000322200, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 3513 грн. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення від 6 березня 2014 року №0000332200, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 1519 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки уточнюючий розрахунок подавався до податкової декларації з ПДВ (скороченої), а тому не відбулась недоплата до бюджету. Нарахування зміни в декларації спричиняють лише наслідки для такого платника, так як змінюється сума грошових коштів на його ж рахунку, а тому нарахування штрафу за даних обставин є протиправним.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 24 березня 2015 року постанову суду першої інстанції скасував та відмовив у задоволенні адміністративного позову.
Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що нормами статті 50 Податкового кодексу України не передбачено будь-яких виключень щодо несплати штрафу, в залежності від позначки виду режиму оподаткування діяльності зазначеного платником податків в уточнюючому розрахунку.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Суди першої та апеляційної інстанції встановили, що податковим органом проведено камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами яких складено акти від 5 березня 2014 року № 14/22-00/30702633 та № 11/22-00/30702633.
Висновками актів встановлено, порушення позивачем пункту 50.1 статті 50 Податкового Кодексу України, відповідальність за яке передбачена пунктом 120.2 статті 120 Податкового кодексу України.
На підставі актів перевірки податковим органом винесені податкові повідомлення - рішення від 6 березня 2014 року:
- № 0000322200, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 3 513 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- № 0000332200, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 1 519 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
При камеральній перевірці встановлено, що позивачем подано уточнюючі розрахунки, в яких платником при збільшенні податкового зобов`язання на порушення статті 50 Податкового кодексу України самостійно не нараховано штраф.
За приписами пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.