ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 вересня 2019 року
Київ
справа №822/955/16
адміністративне провадження №К/9901/28186/18
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Стептранс" (далі - Підприємство) звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - ДФС), якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.05.2016 № 0000172201 та № 00001622010.
Позовну заяву обґрунтовує тим, що висновки які були покладені податковим органом в акт перевірки як на підставу прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є надуманими, всі господарські операції з третіми особами носять реальний характер та вчиненні з метою здійснення позивачем господарської діяльності.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.06.2016, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДФС № 0000162201 від 11.05.2016 в розмірі 244231,00 грн. за платежем по податку на прибуток приватних підприємств, в тому числі 195385,00 грн. за зобов`язаннями по основному платежу та 48846,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДФС № 0000172201 від 11.05.2016 в частині платежу по податку на додану вартість в розмірі 261098,00 грн., в тому числі 208878,00 грн. за зобов`язаннями по основному платежу та 52220,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Мотивуючи рішення, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що господарські операції позивача із третіми особами мали реальний характер, які підтверджені належними первинними документами та документами бухгалтерського обліку. При цьому, суди визначились про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000172201 в частині завищення податкового зобов`язання в розмірі 10271,00 грн. (8217,00 грн. - основне зобов`язання, 2054,00 грн. - штрафні санкції) визначено позивачу правомірно, оскільки Підприємством порушено порядок заповнення податкової накладної, в частині не зазначення коду товару з УТК ЗЕД.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в частині задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм процесуального права. Вказується на те, що суди не надали належної оцінки тому факту, що операції із придбання паливо-мастильних матеріалів (далі - ПММ) від третіх осіб не мали реального характеру, так як такі особи не є реальними постачальниками даного виду товару, з огляду на відсутність дійсних потужностей для здійснення такого виду послуг. Фактично зазначені контрагенти позивача діяли номінально, а саме здійснювали лише передачу позивачу первинних документів, з метою отримання можливості формування ним податкової вигоди. Крім того, відповідач зазначає, що контрагенти в яких придбавались ПММ позивача мали господарські правовідносини з ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" відносно посадових осіб якого є вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2015, щодо здійснення фіктивної підприємницької діяльності.
В письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли до Вищого адміністративного суду України поставлено питання про залишення її без задоволення, а оскаржуваних рішень - без змін.
Пеpеглянувши судові pішення в межах касаційної скаpги, пеpевіpивши повноту встановлення судами фактичних обставин спpави та пpавильність застосування ними норм матеpіального та процесуального пpава, Верховний Суд дійшов висновку пpо відсутність підстав для задоволення касаційної скаpги, з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками Головного управлінням ДФС у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Представника, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2014 по 31.12.2015. За наслідками перевірки складено акт № 0022/22-01-14-01/36397901 від 26.04.2016 року.
За висновками перевірки встановлено, зокрема, такі порушення:
- п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 195385,00 грн. за 2014 рік;
- п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет всього на суму 217095,00 грн.
- п.164.6 ст.164 ПК України, результаті чого занижено базу оподаткування на суму утриманого військового збору, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб в сумі 296,48 грн.
На підставі висновків, викладених в акті перевірки, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 11.05.2016 № 0000172201 на суму 271369,00 грн. за платежем з податку на додану вартість в т.ч. 217095,00 грн. зобов`язання по основному платежу та 54274,00 грн. за штрафними санкціями та № 0000162201 на суму 244231,00 грн. за платежем податку на прибуток приватних підприємств, в т.ч. 195385,00 грн. за зобов`язаннями по основному платежу та 48846,00 грн. за штрафними санкціями.
Судами також встановлено, що висновки ДФС обґрунтовані доводами, що, господарські відносини з ТОВ "Укртрансоіл-2009", ТОВ "Паливний альянс", ТОВ "Весттрансойл" з придбання ПММ не відбувались, а їх документування здійснювалось лише формально.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду, який частково задовольним позовні вимоги, з чим погоджується Верховний Суд з огляду на наступне.
Пунктом 15.1 статті 15 ПК України платника податку визначено як особу, на яку згідно із цим Кодексом на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів.
Одночасно пунктом 36.5 статті 36 ПК України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПК або законами з питань митної справи.
Податкові зобов`язання з ПДВ у відповідності до пункту 200.1 статті 200 ПК України визначаються сальдовим методом, який передбачає необхідність врахування як надходжень сум податку разом із вартістю товарів (послуг), що поставляються платником податку, так і витрат цього платника на сплату сум ПДВ у складі ціни товарів (послуг), що придбані ним з метою використання у господарській діяльності.
Відповідно до приписів підпункту "а" пункту 198.1 та пунктів 198.2, 198.3 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.