ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
12 вересня 2019 року
Київ
справа №813/2419/17
адміністративне провадження №К/9901/66744/18
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Анвіма" (далі - Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - Контролюючий орган), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.06.2017 №000501402.
В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність та невідповідність нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 14.06.2017 №751/13-01-14-02/35968870. Визначена контролюючим органом сума донарахувань з податку на додану вартість є необґрунтованою. В основу висновків про допущені позивачем порушення покладено лише припущення податкового органу щодо відсутності фактичної поставки товарів. Такі висновки зроблено на підставі інформації, викладеної у базі ДФС України, яка не може бути належним доказом порушення останнім вимог податкового законодавства. Крім того, якщо контрагент позивача чи будь-які інші особи і допустили у своїй діяльності ті чи інші порушення, позивач не може і не повинен нести відповідальність за це.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2018, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Контролюючого органу від 26.07.2017 № 0010591402.
Рішення судів обґрунтовано тим, що позивач, здійснюючи свої господарські операції із двома контрагентами, у належний спосіб їх документував шляхом правильного заповнення бухгалтерських та податкових документів, що протирічить виявленим відповідачем порушень під час проведеної перевірки, та як наслідок прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати у задоволені позову відмовити. Вказується, що суди не надали належного правового значення фактам удаваності господарської операції із ТОВ "Інвестбілдінг груп" та як наслідку несплаті за її наслідком податку на додану вартість (далі - ПДВ), а також відсутності оцінки виявленій під час перевірки обставині невірного декларування правовідносин, які мали місце з ТОВ "Край-Транс", з огляду на відсутність належного ведення бухгалтерського обліку в частині наявності ТМЦ на складі позивача після завершеності відповідних правовідносин з ТОВ "Край-Транс".
Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає їх розгляду по суті.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Контролюючим органом проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період діяльності з 01.01.2014 по 31.12.2016.
За результатами перевірки контролюючим органом було складено акт №751/13-01-14-02/35968870 від 14.06.2017, яким встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, 198.5. ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого підприємством занижено ПДВ, що підлягає сплаті до Державного бюджету України на загальну суму 2571811 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0010591402 від 26.06.2017, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3214764 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 2571811 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 642953 грн.
Як встановлено по справі, вказані в акті перевірки порушення вимог податкового законодавства по взаємовідносинах позивача з ТОВ "Інвестбілдінг груп" полягають у тому, що господарські операції позивача з вказаними контрагентом фактично не відбувались. Такі висновки зроблено на підставі інформації з систем податкового органу, відповідно до якої у ТОВ "Інвестбілдінг груп" відсутні будь-які активи (основні фонди орендовані або власні складські приміщення, автотранспортні засоби, інструменти та інше), наявність яких може забезпечити виконання зобов`язань за вказаними договорами. У зв`язку з чим податковий орган припускає, що ТзОВ "Інвестбілдінг груп" займалося діяльністю спрямованою на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Крім того, перевіркою не можливо було встановити факт транспортування товару до ТзОВ "Інвестбілдінг груп". Крім того відповідач вказує, що від ТОВ "Інвестбілдінг груп" в листопаді 2016 року надійшла оплата за товар на загальну суму 180000 грн в тому числі ПДВ 30000 грн, однак позивачем в порушення п.185.1. ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість за 2016 рік по ТзОВ "Інвестбілдінг груп" на загальну суму 30000 грн, в тому числі за жовтень 2016 року.
Також, контролюючим органом встановлено, що ПП "Анвіма" в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 здійснило реалізацію раніше імпортованих номерних агрегатів, а саме кузовів легкових автомобілів ТОВ "Край-Транс", перелік яких визначено у акті перевірки, проте такі господарські операції не відображено в бухгалтерському та податковому обліку, чим порушено ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999№996-ХІV на загальну суму 12 709 049,82 грн в тому числі: березень 2016 року - 580 329,51 грн, квітень 2016 року - 4 311 683,62грн, травень 2016 року - 882 688,36 грн, червень 2016 року - 1 393 971,30 грн, липень 2016 року - 1 425 809,90 грн, серпень 2016 року - 930 348,29 грн, вересень 2016 року - 998 281,79 грн, жовтень 2016 - 1 081 360,37 грн, листопад 2016 року - 715 970,78 грн, грудень 2015року - 388 605,93 грн.