ПОСТАНОВА
Іменем України
13 вересня 2019 року
Київ
справа №803/596/17
адміністративне провадження №К/9901/32970/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року (головуючий суддя - Димарчук Т.М.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Затолочний В.С., судді - Бруновська Н.В., Запотічний І.І.)
у справі №803/596/17
за позовом Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області
до ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2017 року Луцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) звернулась до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
В обґрунтування позовних вимог Луцька ОДПІ зазначила, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 168 683 грн 50 коп., що виник в результаті несплати, у встановлений законом строк, узгодженого грошового зобов`язання визначеного податковим повідомлення - рішенням від 23.12.2010 №0004871701/1
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави податковий борг в сумі 168 683, 50 грн 50 копійок.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 168 683 грн 50 коп., що у встановлений законом строк добровільно не сплачений, а тому підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження.
23 листопада 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких він зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, виякадених в касаційній скарзі.
03 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначений податковим повідомленням-рішенням від 23.12.2010 №0004871701/1 на загальну суму 168 683,50 грн.
Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.