ПОСТАНОВА
Іменем України
10 вересня 2019 року
Київ
справа №826/4191/18
касаційне провадження №К/9901/16776/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області (далі - Управління) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 (головуючий суддя - Безименна Н.В., судді - Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень,
УСТАНОВИВ:
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 14.11.2018, ухваленим у порядку письмового провадження, позов задовольнив повністю.
Копія рішення суду першої інстанції була надіслана на адресу Управління 16.11.2018 рекомендованим поштовим відправленням № 0105102761550 та вручена відповідачу 19.11.2018.
Управління 06.12.2018 оскаржило це рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду, який ухвалою від 20.12.2018 залишив апеляційну скаргу без руху з підстав її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - відсутності документа про сплату судового збору, а ухвалою від 31.01.2019 - апеляційну скаргу Управління повернув, оскільки скаржник не виконав вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк.
14.03.2019 Управління вдруге звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Також Управління подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтувало тим, що вперше Управління подало апеляційну скаргу у визначений процесуальним законом строк, проте апеляційну скаргу було повернуто з огляду на несплату скаржником судового збору. З метою реалізувати своє право на апеляційне оскарження Управління після отримання оригіналу платіжного доручення № 338 від 25.02.2019 вдруге звернулось до суду із апеляційною скаргою.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27.03.2019 залишив апеляційну скаргу Управління без руху з підстав її невідповідності: вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України щодо подання документа про сплату судового збору у визначеному законом розмірі; вимогам пункту 3 частини другої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України щодо зазначення в апеляційній скарзі електронної адреси; вимогам частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України щодо подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку, оскільки підстави, наведені Управлінням у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, а саме - відсутність фінансування для своєчасної сплати судового збору, є неповажними, з урахуванням того, що рішення суду першої інстанції було отримане Управлінням 19.11.2018. Для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги суд встановив десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
Згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0315113350823 ухвала від 27.03.2019 була вручена Управлінню 06.04.2019.
08.04.2019 Управління подало до суду апеляційної інстанції клопотання, у якому вказало електронну адресу, свій розрахунок судового збору, а також зазначило, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 апеляційну скаргу Управління було повернуто апелянту із відмовою у продовженні строків на апеляційне оскарження, з огляду на що апеляційну скаргу було повторно подано до суду 14.03.2019 разом із платіжним дорученням № 338 від 25.02.2019.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.05.2019 відмовив у задоволенні клопотання Управління про поновлення строку на апеляційне оскарження і відмовив відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2018 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки: Управління не вказало будь-яких обґрунтувань щодо тривалого зволікання зі зверненням вдруге до суду із апеляційною скаргою; обставини, пов`язані із фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку на апеляційне оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження судових рішень без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії та не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення; норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять положень щодо можливості у будь-який час протягом року з дня ухвалення судового рішення без наявності відповідних поважних причин пропуску процесуального строку на оскарження.
Управління оскаржило ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 23.07.2019 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи невідповідність ухваленого у справі судового рішення суду апеляційної інстанції нормам процесуального права, Управління посилається на те, що суд апеляційної не врахував фінансового становища податкового органу, на підтвердження якого Управлінням направлялась виписка про залишок відкритих асигнувань по КЕКВ 2800 станом на 01.01.2019 у сумі 1284,22 грн., наслідком чого стало повторне звернення до суду із апеляційною скаргою з порушенням строку. При цьому, Управління зазначає, що з метою сплати судового збору при першому зверненні воно зверталось до суду апеляційної інстанції із клопотанням про продовження строку на апеляційне оскарження.
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін з огляду на те, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 Управлінням у касаційному порядку не оскаржувалась, а також з урахуванням того, що Управління не вказало будь-яких обґрунтувань щодо тривалого зволікання зі зверненням вдруге до суду із апеляційною скаргою.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 09.09.2019 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження з 10.09.2019.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом частин другої, третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття апеляційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 цього Кодексу та строками її подання.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.