ПОСТАНОВА
Іменем України
13 вересня 2019 року
Київ
справа №П/811/2093/15
адміністративне провадження №К/9901/28943/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року (головуючий суддя - Жук Р.В.)
та на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Іванова С.М., судді - Панченко О.М., Чередниченко О.М.)
у справі №П/811/2093/15
за позовом Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Гідросила"
до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області
про визнання протиправною бездіяльності,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Торговий дім "Гідросила"" (далі - Товариство) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ), Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило:
- визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області щодо ненадання висновків у порядку п. п. 200.18.1 п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для автоматичного відшкодування позивачу податку на додану вартість у розмірі 2 660 193 грн;
- стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Гідросила"" 2 660 193 грн заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість та 262 375, 20 грн пені, а всього 2 922 568, 20 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про допущену протиправну бездіяльність контролюючого органу, що полягала у ненаданні органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету на користь Товариства.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено частково:
- стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Гідросила" суму невідшкодованого податку на додану вартість за лютий 2015 року у розмірі 2 660 193, 00 грн та пеню, нараховану на суму невідшкодованого податку на додану вартість у розмірі 262 375, 20 грн;
- стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Гідросила" сплачений судовий збір у розмірі 477,20 грн. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що позивач має право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2015 року у розмірі 2 660 193 грн та пені у розмірі 262 375, 20 грн, при цьому зазначили, що позовні вимоги Товариства про оскарження бездіяльності податкового органу щодо ненадання висновку про суми відшкодування ПДВ не відповідають матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеному законом, а тому не підлягають задоволенню.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, Кіровоградська ОДПІ оскаржила їх в касаційному порядку.
Так, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 вересня 2016 року касаційну скаргу Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області - задоволено частково, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 липня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року - скасовано та направлено справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України зазначив, що належним способом захисту прав позивача є вимога про зобов`язання податкового органу до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов`язків щодо надання органу казначейства висновку стосовно суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Також суд касаційної інстанції вказав, що судами залишено поза увагою та не встановлено чи вчинялися контролюючим органом, у визначені ПК України строки, дії щодо надання висновку для відшкодування заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
17 листопада 2016 року Товариство подало заяву про зменшення позовних вимог, з урахуванням якої просило:
- визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області щодо ненадання висновків в порядку пп. 200.18.1 п. 200.18 ст. 200 ПК України Податкового кодексу України органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для автоматичного відшкодування Приватному акціонерному товариству "Торговий дім "Гідросила"" податку на додану вартість у розмірі 2 660 193 грн;
- стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Гідросила"" судові витрати (судовий збір) за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області щодо ненадання висновків в порядку пп. 200.18.1 п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для автоматичного відшкодування Приватному акціонерному товариству "Торговий дім "Гідросила"" податку на додану вартість у розмірі 2 660 193 грн; присуджено на користь Приватного акціонерного товариства "Торговий дім "Гідросила"" судовий збір у розмірі 550 грн 28 коп. з Державного бюджету України.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що Кіровоградською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області протиправно не надано, у встановлений законом строк органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, чим порушено право позивача отримати це відшкодування з бюджету.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Кіровоградська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби України подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати зазначені рішення судів попередніх інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що ним не допущено протиправної бездіяльності та вказує на те, що відповідний висновок про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість не поданий через ненадання Центральним органом Державної податкової служби узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження.
26 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи 20.03.2015 Товариство подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, в якій заявлено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у розмірі 2 660 193,00 грн. (а.с.8-11), що прийнята контролюючим органом.
Також 20.03.2015 позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (а.с.15).
Правомірність заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість контролюючим органом не заперечується.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно із п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету (п. 200.2 ст. 200).
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: