ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 906/367/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. (головуючий), судді - Губенко Н.М., Ткача І.В.,
за участю секретаря судового засідання Півень А.Л.,
представників учасників справи:
позивача - ОСОБА_3,
відповідача - Грицик А . В.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2
на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Бучинська Г.Б., судді - Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.)
від 03.04.2019
у справі за позовом ОСОБА_2
до Приватного підприємства "Кароля",
про стягнення вартості майна пропорційно частці у статутному капіталі та частки прибутку у 2013 році до моменту виключення,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
1.1. 24.04.2017 ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства "Кароля" (надалі - відповідач, ПП "Кароля") про стягнення вартості майна пропорційно частці у статутному капіталі та частки прибутку у 2013 році до моменту виключення.
1.2. Позовні вимоги мотивовані такими обставинами:
1.2.1. Частка ОСОБА_2 у статутному капіталі підприємства становить 243500,00 грн, що відповідає 14 %.
1.2.2. 09.07.2013 відбулись Загальні збори власників ПП "Кароля", на якому були прийняті рішення, що були оформлені протоколом № 1, виключити ОСОБА_2 зі складу власників підприємства у зв`язку з перешкоджанням цілям та меті статутної діяльності підприємства; частку виключеного власника підприємства виплатити ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.
1.2.3. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.12.2016, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2017, скасовано рішення Господарського суду Житомирської області від 05.07.2016 у справі №906/1080/15 в частині визнання недійсним рішення загальних зборів власників ПП "Кароля" від 09.07.2013 щодо виключення ОСОБА_2 зі складу власників підприємства та в частині внесення змін до статуту ПП "Кароля", що пов`язані з виключенням ОСОБА_2 зі складу власників підприємства. Прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні даних позовних вимог відмовлено.
1.2.4. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтею 54 "Про господарські товариства", згідно з якою відповідач до 09.07.2014 зобов`язаний виплатити вартість частини майна товариства, пропорційна частці позивача у статутному капіталі, що становить 1037582,00 грн (14% х 7600600,00 грн).
1.3. Відповідач заперечуючи проти задоволення позову стверджував, що ОСОБА_2 не вносила до статутного капіталу ПП "Кароля" грошових коштів, а тому вимога щодо виплати їй коштів в сумі 243 500,00 грн є безпідставною. Також, відповідач стверджував, що позивач після її виключення зі складу співвласників ПП "Кароля" заволоділа не лише усім майном, яке було у власності підприємства, а й майном, яке підприємство набуло в результаті його діяльності.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
2.1. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.11.2018 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 243500,00 грн. вартості майна пропорційно частці у статутному капіталі, в решті позову відмовлено.
2.2. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відносини щодо виникнення, зміни та припинення прав на частку в статутному капіталі корпоративного приватного підприємства за аналогією регулюються нормами права, якими унормовано подібні за змістом відносини - відносини виникнення, зміни та припинення прав на частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.
2.2.1. Застосувавши за аналогією закону норму статті 54 Закону України "Про господарські товариства", суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача вартості майна пропорційно частці у статутному капіталі не суперечить нормам законодавства, а отже позивач не позбавлений права вимагати саме виплати частки вартості майна.
2.2.2. Відповідно до даних фінансової звітності за ф.ф. №1 "Баланс", №2 "Звіт про фінансові результати" за 2008 рік та 2013 рік, суд першої інстанції встановив, що вартість чистих активів станом на кінець 2013 року становила 7411300,00 грн, а вартість частки позивача в статутному фонді відповідача - 1037582,00 грн (7411300,00 грн. х 14 %).
2.2.3. Оскільки, відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд ухвалив рішення про стягненні частки вартості чистих активів в сумі 243500,00 грн, на чому наполягав позивач.
2.2.4. У стягненні частки прибутку у 2013 до моменту виключення суд відмовив.
2.3. Постановою Північного-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 рішення Господарського суду Житомирської області від 23.11.2018 скасовано в частині стягнення вартості майна пропорційно частці у статутному капіталі в сумі 243500 грн та прийняти нове рішення в цій частині про відмову в позові.
2.4. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки:
2.4.1. вартість частки у майні відповідача у зв`язку з виключенням ОСОБА_2 з числа власників підприємства повинна здійснюватися з урахуванням вимог п. 5.6 статуту статутом ПП "Кароля", у якому врегульовано порядок виплати частки позивача при його виключенні зі складу підприємства, а саме: частка підлягає виплаті в натурі за рахунок фактично внесеного майна та майнових прав, яке належало підприємству станом на 29.04.2008 як сплата її частини у статутному капіталі підприємства;
2.4.2. вимога позивача про виплату частки виходячи з вартості чистих активів підприємства станом на дату виключення учасника не відповідає вимогам установчих документів та домовленості між власниками;
2.4.3. позивачем не надано доказів, на підставі яких можна було б встановити спосіб формування частки ОСОБА_2 (майновими активами, грошовими коштами ін.) у статутному капіталі підприємства;
2.4.4. саме позивач своїми діями не сприяє встановленню обставин, з`ясування яких є обов`язковим для розгляду даного спору, тому покладення обов`язку надання доказів на відповідача, які останній не має можливостей надати через не передання їх колишнім директором - ОСОБА_2 (позивачем у справі), що встановлено неодноразово судами.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи.
3.1. 02.05.2019 ОСОБА_2 звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Північного-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 у справі № 906/367/17, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення Господарського суду Житомирської області від 23.11.2018 - залишити в силі.
3.2. В обґрунтування вимог касаційної скарги, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права: частини 5 статті 4, статті 52, частини 1 статті 54 Закону України "Про господарські товариства", частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та порушення норм процесуального права: частини 4 статті 102 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції помилково застосував положення пункту 5.6 статуту ПП "Кароля", який суперечить імперативним нормам частини 1 статті 54 Закону України "Про господарські товариства", а також безпідставно не брав до уваги те, що вклад не може бути повернуто в натуральній формі, оскільки неможливо визначити яке майно та майнові права належали ПП "Кароля" станом на 29.04.2008 (судовим експертом були повернуті матеріали справи через ненадання необхідних документів), а отже відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини єдиний ефективний засіб юридичного захисту права позивача на мирне володіння майном - це виплата вартості частини майна підприємства грошовими коштами відповідно до рішення загальних зборів від 09.07.2013, на яких було вирішено виплатити ОСОБА_2 частку у встановленому законом порядку.
3.4. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, просить її відхилити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як таку, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідач наполягає, що твердження скаржника про те, що виплата частки виключеному учаснику приватного підприємства має здійснюватися коштами відповідно до загальних положень закону, а не майном, як це визначено умовами статуту приватного підприємства, не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить статті 8 Цивільного кодексу України.