1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



12 вересня 2019 року

м. Київ



Справа № 915/1868/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,



представників учасників справи:

позивача - державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" - Динюк І.Р., адвокат (ордер від 11.09.2019),

відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта" - Гутиря М.М., адвокат (дов. від 19.08.2019),



розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта"

на рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2019 (суддя Курдельчук І.Д.)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019 (колегія суддів: Разіна Т.І. (головуючий), Чорна Л.В., Михальська Ю.Б.)

зі справи № 915/1868/18

за позовом державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (далі - ДП "Херсонський морський торговельний порт")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта" (далі - ТОВ "Кворум-Нафта")

про визнання недійсними додаткових угод до договору та застосування наслідків недійсності правочинів шляхом стягнення 371 763,36 грн.




1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ДП "Херсонський морський торговельний порт" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Кворум-Нафта" про визнання недійсними: додаткової угоди від 10.02.2017 № 1 до договору поставки від 02.02.2017 № 1Т, який укладений між сторонами спору; додаткової угоди від 14.02.2017 № 2 до договору поставки від 02.02.2017 № 1Т; додаткової угоди від 16.02.2017 № 3 до договору поставки від 02.02.2017 № 1Т; застосування наслідків недійсності правочинів шляхом стягнення з відповідача 371 763,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані додаткові угоди до договору поставки від 02.02.2017 № 1Т, який укладений між сторонами спору, є такими, що суперечать вимогам пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки змінена ціна за договором внаслідок укладення додаткових угод, перевищує 20%, тобто встановлений зазначеним Законом допустимий обсяг, з одночасним зменшенням об`єму поставок. З огляду на викладене, оспорювані додаткові угоди мають бути визнані недійсними на підставі приписів частини першої статті 215 та частини першої статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) як такі, що суперечать вимогам чинного законодавства. Крім того, позивач, в порядку приписів статті 216 ЦК України, просив застосувати наслідки недійсності правочинів, шляхом стягнення з відповідача 371 763,36 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2019, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2019, позов задоволено частково; визнано недійсними: додаткову угоду від 10.02.2017 № 1 до договору поставки від 02.02.2017 № 1Т, який укладений між сторонами спору; додаткову угоду від 14.02.2017 № 2 до договору поставки від 02.02.2017 № 1Т; додаткову угоду від 16.02.2017 № 3 до договору поставки від 02.02.2017 № 1Т. У задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 371 763,36 грн. в порядку наслідків застосування недійсності правочинів відмовлено.

Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані тим, що вказані додаткові угоди до договору поставки від 02.02.2017 № 1Т, який укладений сторонами спору, є недійсними в силу приписів Закону України "Про публічні закупівлі" та статті 215 ЦК України.

В частині вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів, суд першої інстанції, відмовляючи в її задоволенні, виходив з наявності кримінального провадження відносно посадових осіб позивача, причетних, у тому числі, й до укладення оспорюваних додаткових угод до договору, а отже, відшкодування може бути здійснено за рахунок вказаних осіб; при цьому постачальник за договором поставки вправі розраховувати на отримання доходу від укладення договору (залишення його у своїй власності).

Суд апеляційної інстанції в частині вимоги про застосування наслідків недійсності правочинів, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходив з інших мотивів для відмови у задоволенні вказаної вимоги. Так, згідно з висновком суду апеляційної інстанції, за договором поставки (без урахування додаткових угод до нього, які підлягають визнанню недійсними) позивач мав сплатити за товар 1 919 800,00 грн. з ПДВ, а відповідач мав поставити 100 тонн пального. Оскільки позивач сплатив меншу суму за договором поставки, а відповідач поставив меншу кількість товару, що свідчить про неналежне виконання умов договору його сторонами, підстав для застосування реституції немає.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ "Кворум-Нафта", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Судами попередніх інстанцій не враховано те, що Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання та не встановлено можливості збільшення ціни лише 1 раз на 10% протягом дії договору та/або обмеження в просторі укладення додаткових угод щодо збільшення ціни.

Сторони договору мали право вносити зміни до договору декілька разів, при цьому збільшувати ціну товару не більше ніж на 10% кожного разу з урахуванням попередніх змін. Зазначена позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 зі справи № 913/308/18 та не врахована у вирішенні спору зі справи № 915/1868/18 судами попередніх інстанцій.

Висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання недійсними додаткових угод до договору поставки є необґрунтованими та такими, що зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Доводи інших учасників справи

ДП "Херсонський морський торговельний порт" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення. У відзиві також міститься орієнтовний розрахунок ДП "Херсонський морський торговельний порт" судових витрат, понесених та тих, які очікується понести, у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

За результатами процедури відкритих торгів 02.02.2017 ДП "Херсонський морський торговельний порт" як покупцем та ТОВ "Кворум-Нафта" як постачальником укладено договір поставки № 1Г (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався у 2017 році поставити і передати у власність покупця товари (код ДК 016:2010-19.20.2 "Паливо рідинне та газ; оливи мастильні"; код CPV Д 021:2015 - 09134000-7 - "Газойлі" (паливо дизельне ДТ-З-К5, сорт F), а покупець - прийняти та оплатити на умовах Договору такі товари.

Відповідно до пункту 3.1 Договору ціна за 1 (одну) тонну товару становить 19 198 грн. з ПДВ.

Ціна (загальна вартість) договору становить 1 919 800 грн., у тому числі ПДВ - 319 966,67 грн. (пункт 3.2 Договору).

Ціна договору може бути зменшена за взаємною письмовою згодою сторін (пункт 3.3 Договору).

У пункті 10.1 Договору сторони передбачили, що Договір набирає чинності з моменту його укладення і діє до 31.12.2017, а в частині гарантійних термінів та взаєморозрахунків - до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

За умовами пункту 12.1 Договору істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі".

Якщо інше прямо не передбачено Договором або чинним в Україні законодавством, зміни у договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін та оформлюються додатковими угодами до Договору (пункт 12.2 Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін і скріплено печатками.

В подальшому сторонами укладено додаткові угоди до Договору:

- від 10.02.2017 № 1, за умовами якої сторони виклали пункт 3.1 Договору в такій редакції: "Ціна за 1 (одну) тонну товару становить 21 110 грн. (двадцять одна тисяча сто десять грн. 00 коп.)";

- від 14.02.2017 № 2, за умовами якої сторони виклали пункт 3.1 Договору в такій редакції: "Ціна за 1 (одну) тонну товару становить 23 200 грн. (двадцять три тисячі двісті грн. 00 коп.)";

- від 16.02.2017 № 3, за умовами якої сторони виклали пункт 3.1 Договору в такій редакції: "Ціна за 1 (одну) тонну товару становить 24 300 грн. (двадцять чотири тисячі триста грн. 00 коп.)".

Внаслідок послідовного укладення протягом семи днів додаткових угод до Договору сторони збільшили ціну товару з 19 198,00 грн./тонна до 24 300,00 грн./тонна, тобто на 26,5%, що є більшим ніж на 10 % (за додатковою угодою від 10.02.2017 № 1 на 10%; за додатковою угодою від 14.02.2017 № 2 на 10%; за додатковою угодою від 16.02.2017 № 3 на 4,7%).

Підставою для внесення таких змін до Договору стало обґрунтування відповідача щодо необхідності збільшення ціни Договору з посиланням на експертні висновки торгово-промислової палати Миколаївської області (від 07.02.2017 № 120-154; від 10.02.2017 № 120-181; від 15.02.2017 № 120-197).

Відповідно до висновків Миколаївської торгово-промислової палати від 07.02.2017 № 120-154, від 10.02.2017 № 120-181 та від 15.02.2017 № 120-197 щодо визначення діапазону дрібнооптових ринкових цін на дизельне паливо, в період з 07.02.2017 по 15.02.2017 відбулося зростання цін в межах від 0,6 до 1,7 відсотків.

4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

ЦК України:

- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16);

- способом захисту цивільним прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним (частина друга статті 16);

- правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202);

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203);

- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин, стаття 215);

- недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи (частини перша, п`ята статті 216);

- договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629);

- ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (стаття 632);

- договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638);

- за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини перша, друга статті 712).

Закон України "Про публічні закупівлі":

- цей Закон установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції (преамбула);

- закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням (стаття 3);

- договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (частини перша - п`ята статті 36).

Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частини перша-третя статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

- учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом;

- кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом;


................
Перейти до повного тексту