?
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/1592/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2019
(головуючий суддя - Лакіза В.В., судді Здоровко Л.М., Мартюхіна Н.О.)
у справі №922/1592/18 Господарського суду Харківської області
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго"
до Комунального підприємства "Харківводоканал"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонду Державного майна України
про стягнення коштів в розмірі 454 386,73 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позовних вимог
1.1. Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківводоканал" про стягнення заборгованості у розмірі 454 386,73 грн, яка складається з: спожитої електричної енергія (технологічні втрати (платні) - 355 274,96 грн (тарифна складова - 296 062,47 грн, ПДВ 20% - 59212,49 грн), пені - 55 786,02 грн, 3% річних - 9 564,1 5 грн та інфляційних витрат в розмірі 33761,60 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 03.01.2018 №1.01 в частині оплати вартості поставленої позивачем електричної енергії відповідачу.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
2.1. 03 січня 2008 року між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (відповідач, постачальник) та Комунальним підприємством "Виробничо-технологічне підприємство "Вода", приєднаним на підставі рішення Харківської міської ради від 12.01.2011 №132/11 до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (перейменованого з 23.12.2011 на Комунальне підприємство "Харківводоканал" (позивач, споживач), укладено Договір про постачання електричної енергії № 1.01 (далі - Договір 1.01).
Відповідно до пункту 1 Договору 1.01 постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.
Суди встановили, що додатковими угодами до Договору №1.01, які укладені між АК "Харківобленерго" (постачальник), КП "ВТП "Вода" (споживач) та КП КГ "Харківкомуночиствод" (новий споживач) (в подальшому перейменоване у КП "Харківводоканал"), починаючи з листопада 2011 року по жовтень 2017 року, сторони визначили, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Положеннями цих додаткових угод передбачено, що новому споживачу за цими угодами передаються всі права споживача, що передбачені Договором №1.01, новий споживач приймає на себе всі обов`язки споживача, що передбачені Договором 1.01.
2.2. Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2 Договору 1.01 постачальник зобов`язується виконувати умови цього договору; постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділів 6, 7 Договору, відповідно до додатку №1 Договірні величини електроспоживання на відповідний рік та додатку №2 Порядок розрахунків.
В свою чергу споживач згідно з п. 2.3.1, 2.3.3. Договору 1.01 зобов`язується виконувати умови цього договору; оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії згідно з умовами додатку №2 Порядок розрахунків (ч.2 п.10.2 Правил користування електричною енергією).
2.3. У п. 5 додатку №2 "Порядок розрахунків" до Договору 1.01 сторони погодили, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 20 "Акт про використану електричну енергію".
Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 (трьох) робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня його отримання. У разі неявки споживача для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому випадку рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.
На підставі показів розрахункових засобів обліку електричної енергії (відповідно до додатку 3.1 "Перелік місць встановлення розрахункових приладів обліку та тарифів, що застосовуються при проведенні розрахунків за спожиту електричну енергію") оформлюється звіт про обсяг спожитої електричної енергії у формі додатку №9 до цього договору (п. 7.3 Договору 1.01). Зазначений звіт про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період споживач зобов`язаний щомісяця у встановлений договором строк надавати постачальнику (п. 2.2.4 Договору 1.01).
2.4. Позивач стверджує, що у травні та червні 2017 року він поставив (продав) відповідачу електричну енергію (технологічні платні втрати) у кількості 215 345 кВт/г вартістю 360 522,49 грн (в т.ч. ПДВ) та 208 246 кВт/г вартістю 355 274,96 грн відповідно, тоді як відповідач повністю не розрахувався за поставлену електричну енергію (технологічні втрати). Зазначені обставини і стали підставою для виникнення спору у цій справі.
3. Стислий виклад змісту рішення та постанови судів попередніх інстанцій
3.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.01.2019 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Харківводоканал" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" заборгованість у розмірі 454 386,73 грн, яка складається з: 355 274,96 грн - вартості спожитої електричної енергії (технологічні втрати (платні) (тарифна складова - 296 062,47 грн, ПДВ 20% - 59 212,49 грн); 55 786,02 грн - пені, 9 564,15 грн - 3% річних та 33 761,60 грн - інфляційних втрат, а також стягнуто судові витрати у розмірі 6 815,80 грн.
3.1.1. Рішення суду мотивоване тим, що строк виконання грошового зобов`язання станом на момент розгляду справи настав, проте відповідач не надав доказів сплати вартості за спожиту електричну енергію у повному обсязі, тому відповідач прострочив виконання грошових зобов`язань за договором, що має наслідком стягнення з боржника суми основної заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
За висновком суду, позивач правомірно застосував тарифи для 2 класу напруги з посиланням на умови додатку 3.1 до Договору 1.01.
3.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю та вирішено питання про розподіл судових витрат.
3.2.1. Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що виникненню зобов`язання споживача з оплати спожитої товарної продукції має передувати виконання позивачем зобов`язання з виставлення рахунків з правильним розрахунком вартості електричної енергії.
Суд встановив, що КП "Харківводоканал" є промисловим підприємством з огляду на підпункти 3.2.1, 3.2.3, 3.2.4 пункту 3.2 Статуту позивача. КП "Харківводоканал" відповідає всім критеріям, наявність яких відповідно до підпункту 4 пункту 3.1 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого постановою НКРЕ №1052 від 13.08.1998, зумовлює виникнення зобов`язання позивача розраховувати вартість спожитої відповідачем електричної енергії (в т.ч. за спірний період) за I класом, яке АТ "Харківобленерго" порушила.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт неправильного розрахунку вартості спожитої відповідачем електричної енергії, що викладено у рахунках за спірний період, а також невиконання позивачем зобов`язання згідно з п.10 Додатку №2 до Договору 1.01 в частині проведення перерахунку та пред`явлення до сплати рахунків із правильним зазначенням суми грошового зобов`язання КП "Харківводоканал".
3.2.2. Судом апеляційної інстанції також враховано, що у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №922/4198/17 та від 20.11.2018 у справі №922/741/16 підтверджено висновок про те, що КП "Харківводоканал" є промисловим підприємством в розумінні п. 3.1. "Порядку визначення класів споживачів", затвердженого Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.08.1998 №1052, ввело нові виробничі потужності, які наразі використовуються та споживають електричну енергію для виробничих потреб, а також у порівнянні з обсягом річного споживання електричної енергії за 2008 рік у кількості 65313209 кВт/год, упродовж періоду 2014-2017 років щорічно споживало обсяги електричної енергії більш ніж утричі у порівнянні з 2008 роком, що в місячному обсязі понад 20 млн кВт/год. на технологічні потреби послуг з водопостачання та водовідведення.
Отже, пред`явлені до сплати рахунки на оплату вартості електричної енергії за травень, червень 2017 року, на які посилається АТ "Харківобленерго" як на підставу виникнення зобов`язання з їх оплати, є такими, що не можуть встановлювати настання обов`язку відповідача щодо остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію відповідно до пункту 5 додатку № 2 до Договору 1.01.
3.2.3. Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення основної суми боргу, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, інфляційних і пені задоволенню також не підлягають, оскільки є похідними від основної суми боргу.
3.2.4. При цьому апеляційний господарський суд зазначив, що незважаючи на те, що суд не встановив, яка ж саме сума є правильною і яку треба сплатити відповідачу за спожиту електричну енергію у спірний період, зазначене не звільняє відповідача від сплати за спожитий товар, оскільки саме на АТ "Харківобленерго" покладається обов`язок щодо здійснення перерахунку по виставленим рахункам за укладеним сторонами у справі договором шляхом застосування тарифів для I (першого) класу напруги за всіма точками продажу незалежно від ступенів напруги. Відмова у задоволенні позовних вимог у цій справі не свідчить про звільнення відповідача від сплати за спожитий товар, а є наслідком неправильного розрахунку позивачем вартості електричної енергії в пред`явлених рахунках за спірний період.
4. Стислий виклад змісту вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, АТ "Харківобленерго" звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 08.01.2019. Судові витрати покласти по справі покласти на відповідача.
4.2. В обґрунтування зазначених вимог скаржник зазначає таке.
4.2.1. Судом апеляційної інстанції при вирішенні справи невірно застосовано норми матеріального права, а саме ст. 526, 714 Цивільного кодексу України, пункти 6.23 та 6.28 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 та не застосовано пункти 6.25, 6.26 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996.
4.2.2. Умовами Договору 1.01 чітко визначено обов`язок КП "Харківводоканал" щодо оплати вартості отриманого товару (електричної енергії) до факту пред`явлення постачальником (позивачем) рахунку. Проте суд при розгляді справи взагалі не дослідив умов договору в частині порядку проведення оплати за електроенергію та надав перевагу умовам договору, які стосуються лише остаточного розрахунку споживача за електричну енергію. Судом при наданні оцінки умовам Договору 1.01 не було враховано норми насамперед ст. 629 ЦК України, тому висновки суду апеляційної інстанції щодо порушення позивачем нормативно-правових актів у сфері електроенергетики та умов договору 1.01 не ґрунтуються на нормах права та дійсних обставинах справи, що призвело до прийняття незаконного рішення.
4.2.3. Постановами Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №922/4198/17 та від 20.11.2018 у справі №922/741/16 прямо не встановлено необхідності застосовувати 1 (перший) клас у розрахунках вартості електричної енергії для КП "Харківводоканал" за Договором 1.01 та не визначено цю обставину загальновідомою. Таким чином, судом апеляційної інстанції невірно застосовано ч.3 ст.75 ГПК України, оскільки зазначена норма передбачає звільнення від доказування щодо обставин, визнаних судом загальновідомими.