У Х В А Л А
6 вересня 2019 року
м. Київ
Справа 826/7957/18
Провадження № 11-643апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - ГУ Нацполіції у м. Києві), третя особа - Святошинське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - Святошинське управління ГУ Нацполіції у м. Києві), про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Нацполіції у м. Києві від 13 квітня 2018 року № 533 в частині призначення і проведення службового розслідування щодо заступника начальника відділу поліції № 2 (з обслуговування житлового масиву "Південна Борщагівка") Святошинського управління ГУ Нацполіції у м. Києві ОСОБА_1;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Нацполіції у м. Києві від 11 травня 2018 року № 302 в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади заступника начальника відділу поліції № 2 (з обслуговування житлового масиву "Південна Борщагівка") Святошинського управління ГУ Нацполіції у м. Києві ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України на посаді заступника начальника відділу поліції № 2 (з обслуговування житлового масиву "Південна Борщагівка") Святошинського управління ГУ Нацполіції у м. Києві з 11 травня 2018 року;
- допустити негайне виконання постанови в частині поновлення на роботі.
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 23 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляду в суд першої інстанції. Разом із тим ОСОБА_1 вважає, що судові рішення прийняті з порушенням норм процесуального права, оскільки справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується трудових правовідносин.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 28 травня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , а ухвалою від 5 липня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки ОСОБА_1 оскаржує судові рішення, зокрема, з мотивів порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Щодо заявлених клопотань у касаційній скарзі ОСОБА_1 та відзиві на неї ГУ Нацполіції у м. Києві про розгляд справи за участю сторін слід зазначити таке.
Згідно зі статтею 344 КАС у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї зі сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За правилами частини шостої статті 262 КАС суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Таким чином, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується касаційним судом з урахуванням необхідності заслуховування таких пояснень.