У Х В А Л А
6 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 808/2167/18
Провадження № 11-636апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Данішевської В. І., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області ухвалив рішення 20 листопада 2012 року та визнав право власності на земельну ділянку з моменту укладення договору купівлі-продажу жилого будинку, тобто з 10 листопада 2006 року, з померлим власником земельної ділянки ОСОБА_2 і застосував закон, який не підлягав застосуванню.
Запорізький окружний адміністративний суд ухвалою від 12 червня 2018 року, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року, відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки ця справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 . подала касаційну скаргу, в якій, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Вважає, що судові рішення були ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також вказує, що заявлені правовідносини підлягають розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 2 жовтня 2018 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1, а ухвалою від 2 липня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС.
Відповідно до цієї норми справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
Оскільки у касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій у зв`язку з порушенням правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність правових підстав для прийняття цієї справи до розгляду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 345 КАС суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Матеріали справи не містять клопотань від учасників справи про розгляд касаційної скарги за їх участю, тому справа підлягає розгляду в порядку письмового провадження у строк, визначений статтею 342 КАС, за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Водночас суд вважає за необхідне поінформувати учасників справи щодо вчинення процесуальних дій стосовно розгляду їх справи в порядку письмового провадження шляхом надіслання копій цієї ухвали.