Постанова
іменем України
3 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 204/6180/17
провадження № 51- 8472км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Голубицького С. С.,
суддів Стефанів Н. С., Шевченко Т. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Зайчишина В. В.,
засудженої ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
захисника Тооде І. В. (в режимі відеоконференції),
прокурора Чабанюк Т. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженої ОСОБА_1, її захисника Тооде І. В. та першого заступника прокурора Дніпропетровської області Соскова Р. М. на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 6 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2018 року в кримінальному провадженні № 12017040680001566 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпродзержинська та жительки м. Кам`янське Дніпропетровської області,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 6 лютого 2018 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2018 року, ОСОБА_1 визнано винуватою та засуджено за ч. 2 ст. 15 і ч. 4 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Як встановив місцевий суд, ОСОБА_1 26 липня 2017 року о 14:30 за попередньою змовою із невстановленою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, діючи разом, повторно таємно проникли на територію домоволодіння АДРЕСА_2, яке належить на праві власності ОСОБА_2, після чого через вікно - до приміщення зазначеного будинку, звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 20 000 грн, 6 000 доларів США (згідно курсу валют Національного Банку України станом на 26 липня 2017 року 155040 грн), 3 000 Євро (згідно курсу валют Національного Банку України станом на 26 липня 2017 року 90660 грн), усього на загальну суму 265 700 грн, що є великим розміром.
Залишаючи місце події із викраденим майном ОСОБА_1 разом із невстановленою особою була помічена потерпілим, на вимогу якого зупинитися останні не зреагували та усвідомлюючи, що їх викрили, продовжували втікати з місця події. При цьому частину викрадених грошей ОСОБА_1 утримувала при собі. Таким чином, дії ОСОБА_1 розпочаті як таємне викрадення чужого майна переросли у грабіж (відкрите викрадення чужого майна), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло, у великих розмірах.
Проте засуджена не вчинила всіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, а саме не встигла розпорядитись викраденим майном з причин, що не залежали від її волі, так як була затримана потерпілим.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах засуджена ОСОБА_1 та її захисник Тооде І. В. просять судові рішення змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої, і з врахуванням положень ч. 3 ст. 68, ст. 69 КК призначити їй більш м`яке покарання, ніж передбачено законом.
На думку сторони захисту, при призначенні покарання місцевий суд неповністю врахував усі даних про особу засудженої, а саме наявність на її утримані малолітньої дитини, повне визнання своєї вини у вчиненому, щире каяття, активне сприяння у розкриттю злочину та офіційне працевлаштування на момент вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, сторона захисту вважає, що суд, визначивши ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. і 4 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк 7 років, порушив імперативні вимоги ч. 3 ст. 68 КК.
Також, на думку захисника, суд всупереч положенням ч. 5 ст. 68 КК не врахував незначну роль ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що також свідчить про призначення їй надто суворого покарання.
Прокурор у касаційній скарзі просить судові рішення в частині призначення ОСОБА_1 покарання змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність - вважати її засудженою за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 8 місяців.
При цьому прокурор стверджує, що районний суд неправильно застосував ч. 3 ст. 68 КК, а апеляційний суд не надав умотивованих відповідей на доводи його апеляційної скарги щодо зазначених порушень норм матеріального права. Тому він вважає, що ухвала апеляційного суду за змістом не відповідає вимогам статей 370 та 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Позиція учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджена ОСОБА_1 та її захисник Тооде І. В. вимоги своїх касаційних скарг та вимоги касаційної скарги прокурора підтримали.