Постанова
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 643/12543/16-к
провадження № 51-8074 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Матушевської Л.О.,
прокурора Пономарьової М.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Ломакіна Едуарда Володимировича на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 08 травня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016220000000936, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Московського районного суду м. Харкова від 01 червня 2017 рокуОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.286 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено цивільний позов та питання судових витрат у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08 травня 2018 року ОСОБА_1, на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році", звільнено від відбування основного покарання у виді обмеження волі. В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він, 02 вересня 2016 року о 10:55 год., керуючи технічно справним автомобілем "Заз-сенс" д.н.з. НОМЕР_1, у м. Харкові по пр. Ювілейному, в порушення вимог п.п.18.1 та 18.4 ПДР України, при під`їзді до нерегульованого пішохідного переходу, не вжив заходів до зменшення швидкості, аж до повної зупинки, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2, спричинивши останній тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Ломакін Е.В., посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 з призначенням нового розгляду. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що суд апеляційної інстанції, звільняючи засудженого від відбування основного покарання на підставі акту амністії, не навів підстав з яких дійшов висновку про неможливість його звільнення і від додаткового покарання. Вказує на невідповідність оскаржуваного рішення вимогам ст.370 КПК, через необґрунтованість та невмотивованість.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні, посилаючись на безпідставність вимог касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Із будь-яких інших підстав касаційний суд не вправі втручатися у рішення судів нижчих ланок.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та кваліфікація його дій у касаційному порядку не оскаржуються. При перевірці доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
Касаційні доводи захисника про неправильне застосування апеляційним судом положень Закону України "Про амністію у 2016 році", через невмотивованість підстав з яких суд дійшов висновку про неможливість звільнення ОСОБА_1, на підставі вказаного Закону, і від додаткового покарання, є неприйнятними з огляду на таке.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про застосування амністії в Україні" особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію.
Разом із цим, статтею 15 Закону України "Про амністію у 2016 році" теж передбачено, що особи на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим Законом.