Постанова
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 757/4279/16-ц
провадження № 61-29210св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду міста Києва від 11 липня 2017 року у складі колегії суддів: Желепи О. В., Іванченка М. М., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, який надалі доповнив, про встановлення факту належності заповіту, постійного проживання разом із спадкодавцем, визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на такі обставини. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його племінник ОСОБА_3, залишивши на його ім`я заповіт, посвідчений 16 жовтня 2009 року Дев`ятою київською державною нотаріальною конторою. Заповіт зареєстровано у Спадковому реєстрі за номером 482855947. Позивач звернувся із відповідною заявою до нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав, проте оскільки у тексті заповіту було допущено помилку в написані прізвища спадкодавця, а також пропущено строк для подачі заяви про прийняття спадщини нотаріус постановою від 16 квітня 2015 року відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Поки він звертався до суду із заявою про встановлення факту належності документа, то пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
З урахуванням викладеного, просив суд встановити факт належності заповіту, факт його постійного проживання разом із спадкодавцем - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 2012 року до дня його смерті - 22 червня 2014 року, визначити додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та визнати право власності на спадкове майно.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 05 квітня 2017 року позов задоволено частково. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У решті позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивованетим, що позивач в період часу з 11 до 25 грудня 2014 року перебував на амбулаторному лікуванні, а тому з поважних причин не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. На цій підставі судом визначено тримісячний термін для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 11 липня 2017 року рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 квітня 2017 року в частині визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у позові відмовлено. У решті рішення залишено без змін.
Рішення мотивованетим, що позивач не надав належних та допустимих доказів існування поважних причин, які перешкодили йому подати заяву про прийняття спадщини після смерті спадкодавця у визначений законом шестимісячний строк. Перебування позивача нетривалий час на амбулаторному лікуванні не було перешкодою для звернення до нотаріальної контори за прийняттям спадщини.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд безпідставно не взяв до уваги поважності причин пропущення строку для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Зокрема, у справі встановлено, що в період з 11 до 25 грудня 2014 року, тобто в останні два тижні, що передували закінченню шестимісячного строку, заявник знаходився на амбулаторному лікуванні з приводу пошкодження ноги, не міг ставати на ногу, що було перешкодою для подання заяви до нотаріуса.
У вересні 2018 року ОСОБА_2 подала заперечення на касаційну скаргу. Вважає, що заявник не мав перешкод для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, ним не доведено також наявності перешкод для звернення до нотаріуса в зазначений ним період, коли він ніби то хворів.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.