Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 552/6768/18
провадження № 61-9748св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Прядкіної О. В., Бутенко С. Б., Обідіної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку (далі - АТ КБ) "ПриватБанк" про визнання договору припиненим.
Позовна заява мотивована тим, що 09 січня 2018 року між ним на ПАТ КБ "ПриватБанк" (на час розгляду справи - АТ КБ "ПриватБанк") укладено договір, відповідно до умов якого йому надано кредит у розмірі 8 000 грн з нарахуванням відсотків обумовленими договором.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 23 вересня 2013 року з нього на користь банку стягнута заборгованість по вказаному кредитному договору у розмірі 25 513,52 грн. Рішення суду виконано повністю, про що свідчить постанова державного виконавця про закриття виконавчого провадження від 06 серпня 2018 року. Проте банк продовжує нараховувати заборгованість, хоча нарахування відсотків за кредитом припиняється після спливу визначеного договором кредитування.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати припиненим договір від 09 січня 2008 року, який укладений між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 29 січня 2019 року у складі судді Кузіної Ж. В. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано договір від 09 січня 2008 року, який укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 припиненим.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач використав своє право та звернувся до суду з позовом щодо стягнення з позивача заборгованості по кредитному договору, а ухвалення судом рішення у справі щодо стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитом надає право кредитору на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, а не на продовження нарахування відсотків чи інших платежів відповідно до кредитного договору.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк"задоволено.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 29 січня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що саме по собі ухвалення рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором не припиняє зобов`язальні правовідносини між банком та боржником й не звільняє його від сплати платежів за фактичне користування кредитом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати та залишити у силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно скасував законне та справедливе рішення суду першої інстанції, не врахувавши правовий висновок Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) про те, що банк не може нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом після дострокового стягнення кредитної заборгованості рішенням суду.
Відзив на касаційну скаргу відповідач до суду не подав.
03 вересня 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" подав клопотання про закриття касаційного провадження мотивуючи тим, що касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, тому не підлягає касаційному оскарженню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 січня 2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 8 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає стоку дії кредитної картки.
Згідно з кредитною карткою "Gold Card", яка видана на ім`я позивача, строк дії картки становить 01/11 - січень 2011 року.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 23 вересня 2013 року у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості позовні вимоги банку задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість по кредитному договору від 09 січня 2008 року у розмірі 25 513,52 грн. Рішенням суду встановлено, що заборгованість по кредитному договору стягнута станом на 31 грудня 2012 року.
Підставою для звернення банку до суду слугувало невиконання боржником зобов`язань по поверненню чергової частини кредиту, тому банк відповідно до частини другої статті 1054, частини другої статті 1050 ЦК України звернувся з позовними вимогами про дострокове повернення всієї суми кредиту.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 01 квітня 2014 року розстрочене виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 23 вересня 2013 року шляхом щомісячних платежів по 450 грн протягом 57 місяців до грудня 2018 року, а у січні 2019 року 118,66 грн.
Згідно з постановою державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Полтави про закінчення виконавчого провадження від 06 серпня 2018 року, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/552/1122/13, виданого 22 листопада 2013 року Київським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 25 768,66 грн закінчено у зв`язку зі сплатою боржником боргу у повному обсязі.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки апеляційним судом скасовано рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права