Постанова
Іменем України
28 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 756/8388/17-ц
провадження № 61-30392св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду м. Києва
від 18 жовтня 2017 року в складі судді Борисової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 серпня 2017 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погоджуючись з указаним рішенням ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду м. Києва з апеляційною скаргою.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 вересня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліку, зокрема сплати судового збору.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 жовтня 2017 року апеляційну скаргу визнано неподаною та повернуто заявнику з підстав того, що у встановлений строк недоліки апеляційної скарги не були усунуті.
Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив із того, що за подання апеляційної скарги заявником не сплачено судовий збір та у встановлений судом строк вимоги суду не виконані, у зв`язку із чим були застосовані положення статей 121, 297 ЦПК України 2004 року.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду.
Як на доводи касаційної скарги заявник посилався на те, що відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Разом з тим посилався на важкий майновий стан у зв`язку із чим немає можливості сплатити судовий збір у розмірі 9 504,00 грн та на те, що у відповідності до вимог статті 8 Закону України "Про судовий збір" та статті 82 ЦПК України 2004 року суд може звільнити від сплати судового збору або зменшити такий розмір. Неможливість сплати є перешкодою звернення до суду для захисту його прав.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху у зв`язку із несплатою судового збору за подання скарги, апеляційний суд, посилався на те, що спеціальним законом, який регулює питання сплати судового збору є Закон України "Про судовий збір" та у відповідності до норм якого з 01 вересня
2015 року споживачі за позовами, пов`язаними зі порушенням їхніх прав, не відносяться до суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях, а тому посилання на положення статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" не можуть бути взяті до уваги.
Проте із таким висновком суду колегія суддів не погоджується.
У статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому (статтею 5 Закону України "Про судовий збір"), не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.