Постанова
Іменем України
02 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 761/2526/18
провадження № 61-3956св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року у складі судді Савицького О. А. та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року у складі колегії суддів: Семенюк Т. А., Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, зобов`язання вчинити дії та виселення,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, зобов`язання вчинити дії та виселення.
Уточнена позовна заява мотивована тим, що з 05 листопада 1982 року до теперішнього часу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, за час якого ними як подружжям було придбано житловий будинок АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0161.
Через постійні суперечки та конфліктні ситуації шлюбні відносини між ними фактично припинені в 2012 році, що, як наслідок, зумовило її окреме проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Незважаючи на ту обставину, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить подружжю на праві спільної сумісної власності, ОСОБА_2 самостійно (без її згоди) розпоряджається та користується цим майном.
ОСОБА_2 здійснив заміну замків та ключів від будинку, у зв`язку із чим ОСОБА_1 не має можливості потрапити як до житлового будинку, так і на територію земельної ділянки.
Крім того, без згоди ОСОБА_1 та достатніх правових підстав, передбачених чинним законодавством України, у житловому будинку проживає, окрім ОСОБА_2, також ОСОБА_3 .
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд заборонити ОСОБА_2 чинити їй перешкоди у користуванні та/або розпорядженні житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0161; здійснювати розпорядження житловим будинком, та/або земельною ділянкою; зобов`язати ОСОБА_2 звільнити зазначений вище житловий будинок і земельну ділянку від сторонніх осіб, які перебувають на території цього житлового будинку, цієї земельної ділянки без згоди ОСОБА_1 та достатніх правових підстав, передбачених чинним законодавством України; передати ОСОБА_1 примірники усіх ключів, необхідних для забезпечення вільного доступу до цього житлового будинку та цієї земельної ділянки та виселити ОСОБА_3 з житлового будинку.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та/або розпорядженні житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0161.
Заборонено ОСОБА_2 здійснювати розпорядження житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0161, щодо передачі їх у користування іншим особам без згоди ОСОБА_1
Зобов`язано ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 примірники усіх ключів, необхідних для забезпечення вільного доступу до житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянкою загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0161.
Виселено ОСОБА_3 з житлового будинку АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що під час розгляду справи було встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянцізагальною площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0161, було придбано сторонами як подружжям під час шлюбу, ОСОБА_1 не має можливості потрапити до спірного будинку та земельної ділянки, тобто не може вільно розпоряджатися та користуватися цим майном всупереч вимог статей 60, 63 СК України, статті 358 ЦК України. Зазначені обставини, зокрема й відсутність у ОСОБА_1 ключів від цього будинку, підтверджуються копією висновку дільничного офіцера поліції Шевченківського управління поліції Головного управління національної поліції у м. Києві Твардовського А. В. від 29 листопада 2017 року, затвердженого начальником Шевченківського управління поліції Головного управління національної поліції України у м. Києві 30 листопада 2017 року.
Також в спірному житловому будинку, крім ОСОБА_2, проживає ОСОБА_3, матеріали цієї цивільної справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 надавала згоду на вселення ОСОБА_3, тому наявні підстави для її виселення у відповідності до частини третьої статті 116 Житлового кодексу УРСР.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року в частині заборони ОСОБА_2 здійснювати розпорядження житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0161, щодо передачі їх у користування іншим особам без згоди ОСОБА_1 скасовано, в цій частині відмовлено у задоволенні позову.
У іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції постановив, що висновок суду першої інстанції щодо заборони ОСОБА_2 здійснювати розпорядження житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0161, щодо передачі їх у користування іншим особам без згоди ОСОБА_1 є передчасним, оскільки чинним законодавством України не передбачено судового захисту прав, які можуть бути порушені в майбутньому. У частині позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні та розпорядженні житловим будинком АДРЕСА_1 і земельною ділянкою загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0161 та зобов`язання ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 примірники усіх ключів, необхідних для забезпечення вільного доступу до спірного житлового будинку і земельної ділянки, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 січня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають критеріям законності та обґрунтованості. Суди попередніх інстанцій необґрунтовано не взяли до уваги те, що матеріали цієї цивільної справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 перешкоджав ОСОБА_1 проживати чи користуватися житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 8000000000:91:109:0161, оскільки з 2012 року ОСОБА_1 жодного разу не виявила бажання проживати чи користуватися спірним будинком та земельною ділянкою.
У ОСОБА_1 відсутні ключі від спірного будинку у зв`язку з тим, що вона не мала бажання проживати та користуватися ним. Судам першої та апеляційної інстанцій не було надано доказів, що ОСОБА_1 зверталася до ОСОБА_2 з вимогою надати їй ключі.
Крім того, судом першої інстанції необґрунтовано було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про допит свідків.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 не було надано доказів щодо обмеження її права користування та розпорядження спірним майном.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не надходили.