ПОСТАНОВА
Іменем України
12 вересня 2019 року
Київ
справа №640/19397/18
адміністративне провадження №К/9901/17202/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди
за касаційною скаргою Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2019 (суддя Вовк П.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019 (колегія суддів у складі: Кучми А.Ю., Аліменка В.О., Безименної Н.В.)
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - відповідач, ДСНС України), в якому позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 2 065 146,50 грн та моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.
Позов мотивовано тим, що постановою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017 у справі № 826/16788/14 позивача поновлено на посаді директора Департаменту ресурсного забезпечення в Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Постанова суду в частині поновлення його на роботі набрала законної сили 20.07.2017, проте станом на час звернення до суду із даним позовом не виконана. Вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у зв`язку з поновленням на роботі, в межах розгляду адміністративної справи № 826/16788/14 не заявлялась та не була розглянута.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 14.02.2019 адміністративний позов задовольнив частково: стягнув з ДСНС України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1 012 709,42 грн без врахування податку на заробітну плату та інших обов`язкових платежів. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12 465,31 грн без врахування податку на заробітну плату та інших обов`язкових платежів допущено до негайного виконання.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 23.05.2019 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що датою звільнення позивача є 18.01.2011, при цьому датою винесення судом рішення про поновлення позивача на роботі є 20.07.2017, а тому час вимушеного прогулу за період з 18.01.2011 року по 20.07.2017 становить 1629 робочих днів. При цьому, судами враховано що заява про поновлення на роботі розглядалась більше одного року не з вини працівника, а відтак суди дійшли висновку про необхідність виплати позивачу середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі відповідач просить частково скасувати рішення Окружного адміністративного суду від 14.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019, змінити судові рішення попередніх інстанцій в частині визначення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 184 668,83 грн з урахуванням періоду вимушеного прогулу ОСОБА_1 з 19.01.2011 по 15.08.2012.
На думку скаржника, оскільки позивач має право на поновлення лише в Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно часом вимушеного прогулу може вважатись лише час, протягом якого позивач би фактично відпрацював у визначеній юридичній особі до моменту її припинення. До правонаступника Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - Міністерства з надзвичайних ситуацій України позивача у встановленому законом порядку переведено не було, відповідно, він позбавлений права на поновлення в ДСНС України. Також, відповідач не погоджується з позицією судів щодо періоду вимушеного прогулу з 18.01.2011 по 20.07.2017, оскільки на його думку, нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивачу має проводитись до моменту припинення існування юридичної особи, де працював позивач, а саме до 15.08.2012.
Позиція інших учасників справи
Представник позивача у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що судами попередніх інстанцій правильно вирішено спір по суті та встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, у зв`язку з чим просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 26.06.2019 відкрив касаційне провадження за скаргою Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.02.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019.
Ухвалою від 11.09.2019 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
18.01.2011 Міністерством надзвичайних ситуацій України видано наказ № 15, яким директора Департаменту ресурсного забезпечення ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 18.01.2011 у зв`язку із реорганізацією відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ від 18.01.2011 № 15 в частині звільнення ОСОБА_1, директора Департаменту ресурсного забезпечення, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв`язку із реорганізацією; поновлено позивача на посаді керівника Департаменту ресурсного забезпечення Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 19.01.2011; зараховано час вимушеного прогулу до загального стажу та стажу державного службовця з 19.01.2011 по день поновлення на роботі; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника Департаменту ресурсного забезпечення Державної служби України з надзвичайних ситуацій з 19.01.2011 та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за один місяць.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2017 (К/800/17220/16) касаційну скаргу ДСНС України задоволено частково: скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді керівника Департаменту ресурсного забезпечення Державної служби України з надзвичайних ситуацій та прийнято в цій частині нове судове рішення про його поновлення на посаді директора Департаменту ресурсного забезпечення в Міністерстві України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 в частині вирішення позовної вимоги про зарахування часу вимушеного прогулу до загального стажу та стажу державного службовця, справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції; в решті судові рішення залишено без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Положеннями статті 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Частиною першою статті 27 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" передбачено, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.