ПОСТАНОВА
Іменем України
11 вересня 2019 року
Київ
справа №803/63/16
адміністративне провадження №К/9901/9651/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
за участю секретаря судового засідання Івашка О.Л.
учасники справи:
представник відповідача Бузницька Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 803/63/16
за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Волинської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року прийняте у складі головуючого судді - Лозовського О.А.
та на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючий суддя - Ніколіна В.В., суддів - Гінди О.М., Качмара В.Я.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог.
1. 27 січня 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до прокуратури Волинської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
2. В обґрунтування вимог зазначає, що відповідно до пункту 1 наказу Генерального прокурора України від 15 липня 2015 року № 39ш у структурі та штатному розписі прокуратури Волинської області було ліквідовано 11 відділів прокуратури області, в тому числі і відділ приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації та 53 штатні одиниці. Згідно з пункту 3 вказаного наказу у структурі та штатному розписі прокуратури Волинської області було утворено нові управління, відділи, встановлено 41 штатну одиницю.
2.1. У зв`язку з цим, наказом прокурора Волинської області від 04 січня 2016 року № 1к позивача звільнено з посади прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) та пункту першого частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку із скороченням кількості прокурорів органу прокуратури.
2.2. Позивач вважає, що наказ прокурора про звільнення його з посади є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки при ліквідації відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації у структурі прокуратури Волинської області утворено нові підрозділи - управління та відділи із функціями аналогічними тим, які мали ліквідовані підрозділи, які виконують такі ж функції, як і ліквідовані.
2.3. Крім того позивач вказує, що він з 31 червня 1995 року по 04 січня 2016 року працював на різних посадах в органах прокуратури Волинської області, зокрема, на посадах слідчого прокуратури Старовижівського району, слідчого, старшого слідчого, помічника, старшого помічника прокурора Любомльської міжрайонної прокуратури, а з 19 вересня 2012 року на посаді прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області. Упродовж роботи в органах прокуратури до дисциплінарної відповідальності не притягувався, неодноразово заохочувався, є учасником бойових дій в Афганістані. Все це, на думку позивача, є доказом більш високого рівня кваліфікації у порівняні з іншими працівниками.
2.4. Також позивач зазначає, що відповідачем порушено вимоги статті 492 КЗпП України, згідно якої про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Всупереч цій нормі, позивач був ознайомлений з відповідним попередженням 04 серпня 2015 року в період перебування у щорічній відпустці. При цьому, йому не запропоновано жодної з посад, наявних в прокуратурі області, внаслідок чого не враховано переважне право на залишення на роботі, передбачене чинним законодавством. Також, звільнення з посади відбулось без погодження з профспілковим комітетом.
2.5. ОСОБА_1 вважає, що звільнивши його з посади прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області відповідач завдав йому моральної шкоди, оскільки, незважаючи на його багаторічну працю в органах прокуратури, не врахував його професійні якості, а тому просить визнати протиправним і скасувати наказ №1к від 04 січня 2016 року про звільнення його з посади прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області прокурора відділу, поновити його з 04 січня 2016 року на вказаній посаді, стягнути в його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.
3. Відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначив на тому, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що Законом № 1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року, передбачено скорочення загальної чисельності працівників органів прокуратури до 15000 осіб. У зв`язку з цим Генеральним прокурором України видано наказ від 15 липня 2015 року № 39ш. Згідно з пунктом 1 зазначеного наказу у структурі та штатному розписі прокуратури Волинської області було ліквідовано 11 відділів прокуратури області та 53 штатні одиниці. Підпунктом 3.1 пункту 3 зазначеного наказу Генерального прокурора України установлено у штатному розписі новоутвореного управління за рахунок резерву Генеральної прокуратури України всього 24 штатні одиниці. На виконання вказаного наказу в структурі прокуратури Волинської області було ліквідовано відділ приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації, і, відповідно посаду прокурора цього відділу, яку обіймав позивач. Оскільки наказом Генерального прокурора України штатна чисельність прокуратури області зменшилась на 20 одиниць, виникло питання про переважне право на залишення на роботі працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. У зв`язку з цим, наказом прокурора області утворено відповідну комісію. При заповненні посад у новостворених підрозділах прокуратури області переважне право на залишення на роботі надавалося працівникам з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці, обсягом виконаних робіт. За рішенням комісії від 27 липня 2015 року обговорювались кандидатури на звільнення у зв`язку зі скороченням відділів, у тому числі і працівників відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області - ОСОБА_4 (начальник відділу), ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (прокурори відділу).
3.1. Також відповідач зазначив, що на утриманні ОСОБА_4 (начальник відділу) перебуває троє неповнолітніх дітей, а дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, інші засоби для утримання сім`ї відсутні. На прокурора відділу ОСОБА_1 поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки він є учасником бойових дій та отримує пенсію за вислугою років, яка є додатковим джерелом доходів. Прокурор відділу ОСОБА_3 має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, дружина працевлаштована. За результатами обговорення комісією прийнято рішення рекомендувати для звільнення у зв`язку зі скороченням кількості прокурорів органу прокуратури кандидатури ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
3.2. Також відповідач зазначає, що відповідно до статті 49-2 КЗпП України за рішенням комісії про наступне звільнення ОСОБА_1 повідомлено 04 серпня 2015 року з врученням йому відповідного попередження, що він засвідчив своїм підписом. При цьому, у попередженні вказано на відсутність вакантних посад, які б могли бути запропоновані позивачу та роз`яснено, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України № 1697-VII (в редакції від 14 грудня 2015 року) передбачено припинення функціонування в системі органів прокуратури України усіх прокуратур міст, районів, районів у містах і міжрайонних прокуратур та утворення відповідних місцевих прокуратур, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається у Додатку до цього Закону. Додатково ОСОБА_1 роз`яснено, що згідно з пунктом 5-1 Перехідних положень останній може прийняти участь у конкурсному відборі на зайняття посади керівника, першого заступника та заступника керівника відповідної місцевої прокуратури.
3.3. Крім того, відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що він був ознайомлений із попередженням про звільнення під час перебування у відпустці не відповідає дійсності, оскільки згідно наказу прокурора області №481 від 27 серпня 2015 року ОСОБА_1 надано відпустку на період з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року, а попередження він отримав 04 серпня 2015 року, тобто до надання та перебування у відпустці.
3.4. У період з 02 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року ОСОБА_1 був тимчасово непрацездатним, а тому, у відповідності до частини третьої статті 40 КЗпП України, звільнення останнього не проводилось. Враховуючи відсутність позивача на роботі у вказаний вище період, вакантні посади пропонувались працівникам прокуратури області, які перебували на робочих місцях.
3.5. По завершенні лікування ОСОБА_1 та враховуючи відсутність посад, які могли б бути йому запропоновані, останнього наказом прокурора Волинської області від 04 січня 2016 року №1к звільнено з посади прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області та з органів прокуратури з 04 січня 2016 на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII, пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку зі скороченням кількості прокурорів органу прокуратури.
3.6. Також, відповідач вважає необґрунтованою вимогу ОСОБА_1 про стягнення з прокуратури Волинської області моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн., оскільки дана вимога не підтверджена належними доказами.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи.
4. ОСОБА_1 у період з 31 червня 1995 року по 04 січня 2016 року працював в органах прокуратури Волинської області, що підтверджується наявними у матеріалах справи відомостями з трудової книжки.
5. На підставі наказу прокурора Волинської області від 18 вересня 2012 року № 647к позивач був призначений на посаду прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури області в порядку переведення з Любомльської міжрайонної прокуратури.
6. У зв`язку з набранням чинності нового Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) була змінена система органів прокуратури України і надано Генеральному прокурору України повноваження щодо організації діяльності органів прокуратури та видання наказів з питань, що належать до його адміністративних повноважень.
7. На виконання частини першої статті 9 і частини першої статті 14 Закону України №1697-VII Генеральним прокурором України виданий наказ нормативно-правового змісту від 15 липня 2015 року №39ш. Відповідно до пункту першого вказаного наказу у структурі та штатному розписі прокуратури Волинської області ліквідовано 11 відділів (47 посад) та 6 штатних одиниць: старший прокурор прокуратури області - 4, прокурор прокуратури області - 1, прес-секретар прокурора області (на правах старшого прокурора області) - 1. Всього 53 одиниці. Крім того, скорочено 8 посад прокурорів та слідчих інших структурних підрозділів прокуратури області.
8. Відповідно до пунктів 1, 2 вищеназваного наказу у структурі та штатному розписі прокуратури Волинської області ліквідовано та скорочено 61 одиницю, на яких перебували оперативні працівники, зокрема, ліквідовано відділ приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури області, де обіймав посаду прокурора відділу ОСОБА_1
9. Оскільки наказом Генерального прокурора України №39ш від 15 липня 2015 року штатна чисельність прокуратури області зменшилася на 20 одиниць, виникло питання про переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників. У зв`язку із цим, наказом прокурора області від 22 липня 2015 року №51 утворено відповідну комісію.
10. За результатами обговорення комісією прийнято рішення рекомендовано залишити на роботі ОСОБА_4, оскільки при рівних умовах кваліфікаційного рівня переваги в залишенні на роботі надаються відповідно до пункту першого частини другої статті 42 КЗпП України сімейним - при наявності двох і більше утриманців. Крім цього, в разі звільненні ОСОБА_4 основним джерелом існування була б соціальна виплата дружини, яка є нижча від прожиткового мінімуму, що погіршило б становище останнього.
11. З урахуванням вищевказаних обставин для звільнення у зв`язку зі скороченням кількості прокурорів органу прокуратури подано кандидатури прокурорів ОСОБА_1 та ОСОБА_3
12. Наказом прокурора Волинської області від 04 січня 2016 року № 1к (далі - оскаржуваний наказ) позивача було звільнено з посади прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації прокуратури Волинської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII та пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України у зв`язку із скороченням кількості прокурорів органу прокуратури.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
13. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2016 року залишено без змін постанову Волинського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року, якою відмовлено у задоволенні позову.
14. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за результатами обговорення комісією прийнято рішення рекомендувати залишити на роботі ОСОБА_4, оскільки при рівних умовах кваліфікаційного рівня переваги в залишенні на роботі надаються відповідно до пункту 1 частини другої статті 42 КЗпП України сімейним - при наявності двох і більше утриманців. Крім того, в разі звільненні ОСОБА_4 основним джерелом існування була б соціальна виплата дружини, яка є нижча від прожиткового мінімуму, що погіршило б становище останнього. З врахуванням вищевказаних обставин для звільнення у зв`язку зі скороченням кількості прокурорів органу прокуратури подано кандидатури прокурорів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
14.1. Також судами попередніх інстанцій не взято до уваги доводи позивача про те, що він був ознайомлений із попередженням про звільнення під час перебування у відпустці, оскільки згідно з наказу прокурора області від 27 серпня 2015 року № 481 позивачу надано відпустку в період з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2015 року, тоді як з попередженням був ознайомлений 04 серпня 2015 року, тобто до надання та перебування у відпустці.
14.2. Крім того, судами першої та апеляційної інстанції не прийнято до уваги твердження позивача про незаконність його звільнення з посиланням оскільки таке звільнення відбулось без погодження профспілкового органу, оскільки відповідно до вимог частини другої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з прокурором попередньої згоди профспілкового органу для розірвання трудового договору не потрібно.
IV. Касаційне оскарження.
15. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, яка зареєстрована у суді 22 липня 2016 року.
16. У касаційній скарзі позивач зазначає, що судами постановлено рішення без дотримання норм КЗпП України та Закону № 1697-VII. Позивач наголошує, що судами попередніх інстанцій було проігноровано той факт, що станом на дату ознайомлення із попередженням про звільнення він перебував у відпустці (наказ прокуратури Волинської області від 15 липня 2015 року № 343), також не враховано, що на утриманні позивача перебувають двоє дітей, а його дружина з червня 2015 року проживає за кордоном та не приймає участі в їх забезпеченні дітей. Також судами не було витребувано у відповідача штатного розпису прокуратури Волинської області без якого неможливо встановити наявність або відсутність вакантних посад.
16.1. Крім того, на думку позивача, додатковою підставою його незаконного звільнення є той факт, що позивачу, під час надання попередження про звільнення у зв`язку із скороченням штату, не запропоновано жодної вакантної посади в порушення норм статті 492 КЗпП України.
17. За таких обставин позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
18. 26 липня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Головчук С.В. відкрито касаційне провадження та витребувано із Волинського окружного адміністративного суду справу № 803/63/16.
19. 09 серпня 2016 року справа № 803/63/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
20. 16 серпня 2016 року відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якій він спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
21. 24 січня 2018 року на виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.