ПОСТАНОВА
Іменем України
12 вересня 2019 року
Київ
справа №826/3318/17
адміністративне провадження №К/9901/17685/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2019 (суддя-доповідач - О.П. Огурцов)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019 (суддя-доповідач - А.Г. Степанюк, судді - Л.В. Губська, О.В. Епель)
у справі № 826/3318/17
за позовом ОСОБА_1
до Служби безпеки України,
Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях
про визнання неправомірними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
Обставини справи
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби безпеки України, Головного управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, в якому просив визнати неправомірними та скасувати накази Служби безпеки України від 31.10.2014 №10/58-ос та від 28.11.2014 №451-ос; зобов`язати Службу безпеки України поновити ОСОБА_1 на службі в Управлінні Служби безпеки України в Донецькій області або в іншому територіальному підрозділі на попередній посаді, а в разі її відсутності - на нижчій, але не більше ніж на одну ступінь; стягнути з Управління Служби безпеки України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення і до моменту фактичного поновлення на службі.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2019, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
3. Залишаючи адміністративний позов без розгляду суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущений місячний строк для звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом та не наведено обставин, які б свідчили про поважність пропуску такого строку.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд.
5. Вказує, що постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду через пропущення місячного строку на звернення до суду, з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд першої інстанції не дослідив в судових засіданнях та не встановив в судовому рішенні факту порушення прав позивача з боку суб`єкта владних повноважень. Тобто, не з`ясував чи мала місце подія щодо якої повинен вестися облік строку на судове оскарження протиправних дій, та як наслідок виникнення підстави для застосування норми права про пропущення такого строку. Суд апеляційної інстанції залишив поза увагою факт протиправного застосування норми права про залишення позовної заяви без розгляду через пропущення строку звернення до суду без встановлення факту порушення прав позивача з боку суб`єкта владних повноважень.
Позиція інших учасників справи
6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач 1 - Служба безпеки України зазначає, що суди правильно застосували норми законодавства, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, судові рішення - без змін.
7. Відповідач 2 - Головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях з доводами та вимогами касаційної скарги не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.
Рух касаційної скарги
8. Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
9. Ухвалою Верховного Суду від 11.09.2019 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Нормативне врегулювання
10. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
11. Частиною першою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
12. Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
13. Згідно із частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
14. Тобто, за змістом зазначеної норми, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
15. Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
16. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
17. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали судом першої інстанції), згідно із частинами третьою та четвертою якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Оцінка Верховного Суду
18. У справі, що розглядається, судами встановлено, що в позовній заяві позивач просить суд визнати неправомірними та скасувати накази Служби безпеки України від 31.10.2014 № 10/58-ос та від 28.11.2014 № 451-ос.
19. З адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 28.02.2017 (згідно відтиску штемпеля на конверті поштового відправлення).
20. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач вказував, що відповідачем не було дотримано встановленого чинним законодавством порядку ознайомлення з оскаржуваними наказами, з огляду на що він дізнався про порушення своїх прав тільки ознайомившись з витягами з оскаржуваних наказів. Також позивач посилався на те, що він є вимушеним переселенцем з Донецьку та обрання до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та відсутністю коштів для отримання адвокатських послуг.