ПОСТАНОВА
Іменем України
11 вересня 2019 року
Київ
справа №812/1412/16
адміністративне провадження №К/9901/18131/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 (суддя-доповідач Геращенко І.В., судді: Казначеєв Е.Г., Ястребова Л.В.) у справі №812/1412/16 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників ДФС, Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. В листопаді 2016 року Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників ДФС, Головного управління ДФС у Луганській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, в якому, після уточнення позовних вимог, просило:
- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників ДФС, що виразилася у не внесенні заяви Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" про повернення суми бюджетного відшкодування за січень 2015 року у сумі 36983943,00грн до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;
- зобов`язати Офіс великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників ДФС внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Публічному акціонерному товариству "Луганськтепловоз" суми податку на додану вартість за січень 2015 року у розмірі 36983943,00грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
3. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" оскаржило його в апеляційному порядку.
4. Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29.05.2019 апеляційну скаргу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернув позивачу у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали від 15.04.2019, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху (ненадання доказів про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі).
5. Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги, Перший апеляційний адміністративний суд виходив з того, що оскільки позивачем станом на 24.05.2019 не усунуто недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, а саме не надано докази про сплату судового збору у розмірі 832138,71грн, про що було зазначено судом в ухвалі Першого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 про залишення апеляційної скарги без руху, підстави для вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
7. У касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, саме: положень Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI та Кодексу адміністративного судочинства України, що стало причиною безпідставного повернення апеляційної скарги заявнику. Зокрема, наголошує на тому, що суд, у спірній ситуації, дійшов помилкового висновку про те, що за подання апеляційної скарги у даній справі позивачу необхідно сплатити судовий збір за ставкою, передбаченою Законом України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" для позовів майнового характеру. Позивач окремо наголошує, що при поданні адміністративного позову до Луганського окружного адміністративного суду ним було заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії) та сплачено судовий збір у розмірі 2756,00грн, що підтверджується платіжним дорученням оригінал якого наявний в матеріалах адміністративної справи. На думку позивача, вимога суду апеляційної інстанції про необхідність сплати при поданні апеляційної скарги суми судового збору у розмірі 832138,71грн, як за вимоги майнового характеру, є порушення принципу рівності.
8. В свою чергу Офіс великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників ДФС у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що судом апеляційної інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення. На думку податкового органу, підстави для його скасування відсутні. Відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019 у справі №812/1412/16 без змін.
9. Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області не скористалося своїм правом та не надало відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.
10. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що не погодившись з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" 29.03.2019 оскаржило його в апеляційному порядку.
12. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 апеляційну скаргу позивача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (ненадання документа про сплату судового збору). При цьому, суд зауважив, що заявлені позивачем вимоги про зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування Публічному акціонерному товариству "Луганськтепловоз" суми податку на додану вартість за січень 2015 року на суму 36983943,00грн є вимогами майнового характеру, а тому для обчислення суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання цього позову, необхідно застосовувати ставку за подання позову майнового характеру передбачену підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" - у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. При визначенні характеру адміністративного позову як майнового, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки внесення вказаних даних до зазначеного Реєстру вплине на майновий стан позивача, тому заявлені позивачем позовні вимоги є вимогами майнового характеру з розрахунком суми судового збору, яку необхідно сплатити 832138,71грн (554759,14грн. х 150%).
Цією ж ухвалою суд апеляційної інстанції встановив позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків, шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 832138,71грн.
13. Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 15.04.2019 вручено представнику позивача за довіреністю 22.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах адміністративної справи.
14. На адресу суду апеляційної інстанції 25.04.2019 надійшла заява позивача про виправлення описки в ухвалі Першого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 про залишення апеляційної скарги без руху, а саме позивач просить суд виправити описку в мотивувальній частині ухвали зазначивши вірну, на думку позивача, суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги замінивши слова "апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме надати до Першого апеляційного адміністративного суду оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 832138 (вісімсот тридцять дві тисячі сто тридцять вісім) гривень 71 коп." на "апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме надати до Першого апеляційного адміністративного суду оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 4134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) гривні 00 коп.". Вказана заява мотивна помилковим визначенням судом апеляційної інстанції характеру адміністративного позову як майнового, з огляду на те, що при поданні позовної заяви до суду першої інстанції позивачем було сплачено судовий збір як за дві вимоги немайнового характеру.
15. Також, на виконання вимог ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019 позивачем, в межах відведеного судом строку, на адресу суду направлено лист з доказами про сплату судового збору (квитанції №125020603 від 24.04.2019 на суму 4131,00грн та №125032522 від 24.04.2019 на суму 3,00грн).
16. Перший апеляційний адміністративний суд відмовив позивачу у задоволенні заяви про виправлення описки в ухвалі Першого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019, а апеляційну скаргу, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернув позивачу у зв`язку з неповним виконанням останнім вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Приймаючи рішення про повернення апеляційної скарги заявнику, суд виходив з того, що оскільки станом на 24.05.2019 позивачем не надано до суду доказів усунення недоліків, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху, а саме не сплачено судовий збір у розмірі 832138,71грн, можливість вирішення питання щодо відкриття провадження у справі відсутня.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
17. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
17.1. Стаття 2.
Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.
17.2 Частина перша статті 5.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
17.3. Частина перша статті 293.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
17.4. Частини перша статті 296.
Апеляційна скарга подається у письмовій формі.
17.5. Пункт 1 частина п`ята статті 296.
До апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
17.5. Частина друга статті 298.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 ього Кодексу.
17.6. Частина друга статті 169.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
17.7.Частина третя статті 169.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
17.8. Частини четверта статті 169.
Позовна заява повертається позивачеві, у тому числі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
17.9. Частина восьма статті 169.