ПОСТАНОВА
Іменем України
11 вересня 2019 року
Київ
справа №825/1104/17
провадження №К/9901/33899/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
розглянув у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини В1688 про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року, прийняту у складі головуючого судді Клопот С. Л., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Василенка Я. М., суддів: Кузьменка В. В.. Шурка О. А.
І. Суть спору
1. У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини В1688, в якому просив:
1.1. визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо ненадання довідки про вартість речового майна, що належить позивачу до видачі;
1.2. зобов`язати Військову частину В1688 провести відповідні розрахунки з виплати позивачу грошової компенсації за належне, але неотримане речове майно та видати йому довідку про вартість речового майна, що належить йому до видачі.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що його було звільнено з військової служби.
2.1. Позивач стверджує, що внаслідок звільнення з військової служби у нього виникло право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення.
2.2. Натомість, на дату виключення його зі списків Військової частини В1688 позивачу не було надано довідку про вартість речового майна, що належить до видачі.
2.3. Позивач вказує, що з метою проведення розрахунків та виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно за час проходження військової служби позивач звернувся до Військової частини В1688 із заявами від 05 травня 2016 року та 18 березня 2017 року щодо йому довідки про вартість речового майна, що належить йому до видачі, однак відповідачем відмовлено в наданні такої довідки.
2.4. Вважаючи, що при звільненні з військової служби відповідачем протиправно не було видано речове майно повністю чи виплачено грошову компенсацію замість неотриманого речового майна, а відтак порушено статтю 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пункти 2, 3 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою про зобов`язання виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно та видати йому довідку про вартість речового майна, що належить йому до видачі.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Наказом командира Військової частини В1688 від 05 травня 2016 року № 101 відповідно до Указу Президента України від 25 березня 2016 року № 115/2016 позивача звільнено з військової служби у запас за підпунктом "є" пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", виключено зі списків особового складу Військової частини В1688 і знято з усіх видів забезпечення.
4. 21 березня 2017 року позивач звернувся до Військової частини В1688 із заявою про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно та видачу речового майна.
5. На вказану заяву відповідачем надано відповідь від 04 квітня 2017 року за вих. № 289, зміст якого свідчить, що останній не визнає наявності заборгованості по речовому майну.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року, в позові відмовлено.
8. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не звертався до Військової частини В1688 з рапортом (заявою) про надання йому довідки про вартість речового майна, а відтак у відповідача відсутній обов`язок щодо видачі позивачу довідки про вартість речового майна, що належить йому до видачі та щодо проведення відповідних розрахунків з виплати позивачу грошової компенсації за належне, але неотримане ним речове майно.
9. Зазначена позиція підтримана Київським апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
10. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
11. В обґрунтування касаційної скарги вказує на неврахування судами попередніх інстанцій, що право на отримання грошової компенсації замість речового майна передбачений приписами Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII.
11.1. Наголошує, що законодавство не зобов`язує позивача звертатись до Військової частини В1688 з рапортом (заявою) щодо надання йому довідки про вартість речового майна для здійснення розрахунку, адже це обов`язок відповідача встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
12. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
13. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
14. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
15. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Частиною другою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у редакції, яка діяла до 11 березня 2000 року (далі - Закон № 2011-XII), було передбачено, що військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
19. Відповідно до статті 2 Закону України від 17 лютого 2000 року № 1459-ІІІ "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" дію частини другої статті 9 Закону № 2011-XII зупинено у частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням грошової компенсації за неодержане речове майно.
20. Законом України від 03 листопада 2006 року № 328-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" статтю 9 Закону № 2011-ХІІ викладено в новій редакції, а також цей Закон доповнено статтею 9-1 (у редакції, чинній до 1 січня 2008 року), якою було передбачено, зокрема, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.
21. При цьому положення частини другої статті 9-1 Закону № 2011-ХІІ регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.
22. Пункт 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444 (далі - Положення № 1444) передбачав, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно, виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.
23. Вищевказане Положення № 1444 втратило чинність 04 березня 2016 року.
24. За змістом статті 9-1 Закону № 2011-XII в редакції, чинній на момент звільнення позивача з військової служби, речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
25. Відповідно до наведеної норми Кабінет Міністрів України постановою від 16 березня 2016 року № 178 затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).
26. Пунктами 2, 3 Порядку № 178, визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, й звільнення з військової служби.