ПОСТАНОВА
Іменем України
12 вересня 2019 року
Київ
справа №821/3736/15-а
адміністративне провадження №К/9901/11908/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року (головуючий суддя - Романішин В.Л., судді - Запорожан Д.В., Шляхтицький О.І.)
у справі № 821/3736/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Головного управління Національної поліції в Херсонській області
про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
Короткий зміст позовних вимог.
1. В грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1, скаржник) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач 1, МВС України), Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі - відповідач 2, УМВС України в Херсонській області), Головного управління Національної поліції в Херсонській області (далі - відповідач 3, ГУНП в Херсонській області) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
1.1. визнати незаконним та скасувати наказ УМВС України в Херсонській області №411 о/с від 06.11.2015р., яким позивача звільнено з органів внутрішніх справ з посади старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу з обслуговування стаціонарного посту №3 батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів забезпечення супроводження УМВС (м.Херсон);
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу з обслуговування стаціонарного посту №3 батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів забезпечення супроводження УМВС (м.Херсон) з 06.11.2015р.;
1.3. зобов`язати УМВС України в Херсонській області, а у випадку його ліквідації до фактичного виконання рішення суду - Міністерство внутрішніх справ України, розглянути рапорт, поданий ОСОБА_1 про звільнення за пунктом 64 "з" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) згідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, у зв`язку із виявленням бажання проходити службу в поліції;
1.4. зобов`язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію", у Головному управлінні Національної поліції в Херсонській області та видати відповідний наказ з цього приводу;
1.5. стягнути з УМВС України в Херсонській області, а у випадку відсутності достатніх коштів або у випадку ліквідації - з Міністерства внутрішніх справ України, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
2. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задоволено частково.
2.1. Визнано протиправним та скасовано наказ управління МВС України в Херсонській області №411о/с від 06.11.2015р. в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу обслуговування стаціонарного поста №3 батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС (м.Херсон) за скороченням штатів.
2.2. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Херсонській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до п.9 розділу ХІ прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" у Головному управлінні Національної поліції в Херсонській області.
2.3. Зобов`язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06.11.2015р. по 21.04.2016р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати".
2.4. Решту позовних вимог залишено без задоволення.
3. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що висновки управління МВС у Херсонській області, щодо відсутності у позивача бажання проходити службу в органах поліції ґрунтуються лише на формальній констатації факту відсутності його рапорту про звільнення в зв`язку із переходом на службу в поліцію. Звільненню має передувати процедура атестації працівника, як це передбачено п.47 Положення №114 та п.1 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 22.03.2005р. №181, з метою встановлення можливості подальшого використання на службі. Проте, звільненню позивача не передувало проведення атестації, жодної посади для подальшого проходження служби йому не було запропоновано. Відтак, УМВС у Херсонській області належним чином не була з`ясована можливість використання позивача для подальшого проходження служби. Щодо стягнення з УМВС України в Херсонській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд зазначив, що надана УМВС України в Херсонській області довідка №195 від 21.04.2016р. про грошове забезпечення за 2015р., що видана ОСОБА_1 не дає можливості суду здійснити передбачений розрахунок самостійно, оскільки в даній інформації не міститься детальний розрахунок заробітної плати за два місяці, які передували звільненню, а відповідач так і не надав суду дану інформацію. З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про зобов`язання управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу, починаючи із 06.11.2015р. по день поновлення на роботі, відповідно, позовні вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню. Вимога позивача про поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора дорожньо-патрульної служби взводу з обслуговування стаціонарного посту №3 батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів забезпечення супроводження УМВС (м.Херсон) з 06.11.2015р. не підлягає задоволенню, оскільки УМВС України в Херсонській області ліквідовано, а його повноваження передані Головному управлінню Національної поліції України в Херсонській області.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції.
4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Херсонській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області задоволено.
4.1. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року скасовано.
4.2. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без задоволення.
5. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, в даному випадку матеріали справи не містять документальних доказів подання позивачем заяви (рапорту) з приводу бажання бути прийнятим на службу до поліції ані до Генічеського РВ УМВС в Херсонській області, ані до УМВС України в Херсонській області, ані до Головного управління Національної поліції в Херсонській області. А відтак, враховуючи відсутність доведеного факту написання позивачем рапорту (заяви) про прийняття його на службу до поліції, що унеможливило відповідними повноважними посадовими особами відповідачів розглянути кандидатуру позивача, колегія суддів дійшла висновку, що звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у відповідності до Закону України "Про Національну поліцію" та згідно п.64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991р. №114, за скороченням штатів саме у зв`язку з відсутністю бажання останнього на проходження служби в органах Національної поліції, є обґрунтованим, а тому підстави для задоволення позовних вимог про скасування наказу УМВС України в Херсонській області №411 о/с від 06.11.2015р., поновлення на посаді, зобов`язання органу внутрішніх справ вжити заходи щодо переведення на службу до поліції і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).
6. 10 жовтня 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, в якій скаржник просить скасувати зазначене рішення суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
7. В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що судом апеляційної інстанції не враховано правову позицію Верховного Суду України щодо зобов`язання роботодавця здійснити працевлаштування працівників державної установи, яка ліквідується з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати завдання даної установи. Крім того, скаржником вказується, що він неодноразово писав рапорт про бажання проходити службу в поліції, що може бути підтверджено показаннями свідків - співробітників Генічеського РВ УМВС України в Херсонській області. Однак, в порушення норм процесуального права, судом апеляційної інстанції, відхилено клопотання позивача про виклик в судове засідання зазначених свідків для підтвердження волевиявлення скаржника продовжувати службу в поліції. Крім того, судом не враховано те, що позивач є учасником бойових дій та має на утриманні малолітню дитину, що надає йому переважне право на залишення на роботі. Позивач вказує також, що на час розгляду справи, відповідачами не надано підтверджень того, що до Єдиного державного реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення УМВС України в Херсонській області, а відповідно, позивача має бути поновлено на посаді, з якої його було звільнено. Судами також не дотримано правової позиції Верховного Суду України про необхідність визначення розміру середнього заробітку та наведення розрахунків його обчислення, при ухваленні рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника. Відтак, УМВС України в Херсонській області, як податковий агент зобов`язаний виплатити позивачу суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, утримавши із нього при виплаті прибутковий податок з доходів фізичних осіб та єдиний страховий внесок. Відтак, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме - відмова в задоволенні клопотання про допит свідків. При цьому, скаржником вказано, що судом першої інстанції, незважаючи на такі ж порушення норм процесуального права прийнято законне рішення.
8. Відповідачами заперечення чи відзиву на зазначену касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 жовтня 2016 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
10. Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін..
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
11. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 15.08.2005р.
12. Наказом УМВС України в Херсонській області від 06.11.2015р. за №411о/с, згідно з пунктами 10 та 11 Розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, позивача звільнено у запас Збройних Сил України за п.64 "г" (через скорочення штатів) з посади інспектора дорожньо-патрульної служби взводу з обслуговування стаціонарного поста №3 батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ з обслуговування стаціонарних постів та забезпечення супроводження УМВС (м. Херсон).
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
13. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Частина 6 статті 43 Конституції України: Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
15. Пункт 1 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII): Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування;
2) частини сьомої статті 15 та частини п`ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.
16. Пункт 8 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII: З дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
17. Пункт 9 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII: Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
18. Пункт 10 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII:Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
19. Пункт 4 Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 580-VIII:До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
20. Підпункт "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114 (далі - Положення № 114): Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.