ПОСТАНОВА
Іменем України
12 вересня 2019 року
Київ
справа №813/6369/15
адміністративне провадження №К/9901/12407/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року (головуючий суддя - Гавдик З.В.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року (головуючий суддя - Глушко І.В., судді - Большакова О.О., Макарик В.Я.)
у справі № 813/6369/15
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Бориславського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області,
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
Короткий зміст позовних вимог.
В грудні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - відповідач 1, скаржник, ГУМВС України у Львівській області), Бориславського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - відповідач 2, Бориславський МВ ГУМВС України у Львівській області), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив:
скасувати наказ № 848 о/с від 06.11.2015 року начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в частині звільнення ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Бориславського міського відділу ГУМВС у Львівській області та поновити на роботі;
стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.11.2015 року до дня поновлення на роботі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Протокольною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2016 року замінено відповідача Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на Бориславський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в частині позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Бориславського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано наказ № 848 о/с від 06.11.2015 року начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в частині звільнення ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Бориславського міського відділу ГУМВС у Львівській області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Бориславського міського відділу ГУМВС у Львівській області.
Зобов`язано Бориславський міський відділ ГУМВС у Львівській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з врахуванням отриманих коштів.
В іншій частині адміністративного позову відмовлено.
Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Бориславського міського відділу ГУМВС у Львівській області та стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 2932,24 грн. допущено до негайного виконання.
Стягнуто з бюджетних асигнувань Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1 ) 487,20 грн. судового збору.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково позов, виходили з того, що ОСОБА_1 виявив бажання проходити службу в поліції, що підтверджується наявними у справі копіями рапорту за вх. № 4752 від 06.11.2015 року начальникові ГУ МВС України у Львівській області та заяви за вх. № 4753 від 06.11.2015 року т.в.о. начальникові ГУ МВС України у Львівській області, відповідач жодними доказами не спростував відповідності позивача вимогам до поліцейських, визначеним Законом України "Про Національну поліцію". Оскільки позивач, як працівник міліції, не відмовлявся від проходження служби в поліції, то у відповідача не було правових підстав звільняти його зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Крім того, суди вказали, що, зважаючи на ненадання позивачем, на вимогу суду, належних та допустимих доказів розміру отриманого ним доходу з дня звільнення, то вимога щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає задоволенню частково, а саме - шляхом зобов`язання Бориславського міського відділу ГУМВС у Львівській області нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з врахуванням отриманих коштів, тобто без визначення її розміру.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).
02 грудня 2016 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені рішення судів та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
В обґрунтування поданої касаційної скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області вказує на те, що судами попередніх інстанцій не враховано практику Верховного Суду України щодо з`ясування чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, при розгляді справ, пов`язаних із звільненням за скороченням штатів. Оскільки, Бориславський МВ ГУМВС України як юридична особа ліквідована, то немає підстав поновлювати позивача у даному державному органі, в зв`язку з відсутністю у ньому жодної штатної посади. Крім того, скаржник зазначив, що судами неправомірно зобов`язано ГУМВС як окрему юридичну особу поновити ОСОБА_1 в Бориславському МВ ГУМВС, оскільки в останньому наявна окрема, від ГУМВС України у Львівській області, ліквідаційна комісія. Відтак, ліквідаційна комісія ГУМВС України у Львівській області не вправі цього робити по відношенню до іншої юридичної особи - Бориславського МВ ГУМВС України у Львівській області. Також скаржником вказано, що до ГУМВС України у Львівській області надходив рапорт від позивача про його звільнення за п. 64 "з", однак, враховуючи відсутність листів - запитів від інших державних органів про витребування особової справи позивача, було прийнято рішення про звільнення останнього за п. 64 "г", у зв`язку з скороченням штатів. Крім того, скаржник вказує, що суди не взяли до уваги той факт, що ГУМВС України у Львівській області, приймаючи оскаржуваний наказ про звільнення позивача, дослідив обставини теоретичної можливості подальшого його використання на службі, однак, констатував відсутність такої можливості, що кореспондується з приписами п. 64 "г" Положення про проходження служби. Також скаржником стверджується, що ним вжито усіх дій щодо працевлаштування, необхідних при масовому вивільненні працівників, у зв`язку з ліквідацією, а саме - надіслано повідомлення у місцевий центр зайнятості. ГУМВС України у Львівській області також зазначає, що ОСОБА_1, як на підставу поновлення на посаді, посилається виключно лише на порушення процедури звільнення. Однак, на думку скаржника, саме порушення процедури звільнення не може вплинути на матеріально - правовий спосіб захисту порушеного права і полягає в неможливості поновлення на посаді ліквідованого державного органу, який припинив всі свої права і обов`язки без визначення правонаступника.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.
13 лютого 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшло заперечення позивача на вказану касаційну скаргу, в якому він дану скаргу вважає безпідставною та просить залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
06.11.2015 року начальником ГУМВС України у Львівській області прийнято наказ № 848 о/с, яким згідно положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України: старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 /НОМЕР_2 /, оперуповноваженого сектору карного розшуку Бориславського МВ ГУМВС України у Львівській області, виплативши йому грошову компенсацію за невикористану відпустку в період роботи з 01 січня до 06 листопада 2015 року в кількості 22 календарних днів.
Позивач виявив бажання проходити службу в поліції, що підтверджується наявними у справі копіями рапорту за вх. № 4752 від 06.11.2015 року начальникові ГУ МВС України у Львівській області та заяви за вх. № 4753 від 06.11.2015 року т.в.о. начальникові ГУ МВС України у Львівській області.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.