ПОСТАНОВА
Іменем України
11 вересня 2019 року
Київ
справа №760/12922/16-а
адміністративне провадження №К/9901/10760/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційному порядку адміністративну справу № 760/12922/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Міністерства оборони України на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 14 вересня 2016 року (головуючий суддя Оксюта Т.Г.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року (колегія у складі: головуючого судді Мельничука В.П., суддів: Мацедонської В.Е., Костюк Л.О.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. В липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги та зобов`язати здійснити нарахування та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі відповідно до вимог пункту "б" ч. 1 ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду ІІ групи.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з моменту встановлення ІІ групи інвалідності він набув право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII). Однак, відповідач, з посиланням на п. 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загиблі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 протиправно повернув на доопрацювання його документи. Вказане рішення мотивоване тим, що відсутні докази, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
3. Таким чином, позивач вважає, що має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, однак відповідач його заяву про виплату такої допомоги не розглянув, а документи повернув на доопрацювання, чим порушив його право на соціальний захист.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Солом`янський районний суд м. Києва постановою від 14 вересня 2016 року позов задовольнив. Визнав протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_1 згідно Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" № 975 від 25 грудня 2013 року одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІ групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Зобов`язав Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 згідно Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" № 975 від 25 грудня 2013 року одноразову грошову допомогу внаслідок настання ІІ групи інвалідності, у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
5. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 грудня 2016 року змінив постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 14 вересня 2016 року, виклавши абзац третій її резолютивної частини в наступній редакції: "Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути документи, подані об`єднаним міським військовим комісаріатом Київської області щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, який з 11.01.2016 визнаний інвалідом ІІ групи, згідно Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців" та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" № 975 від 25 грудня 2013 року".
6. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 11.01.2016 у позивача виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок виконання ним обов`язків військової служби, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" № 975 від 25 грудня 2013 року та інших нормативно-правових актів у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.
7. Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що Міністерством оборони України не прийнято відповідне рішення та з огляду на обсяг компетенції останнього, у суду були відсутні підстави для зобов`язання відповідача здійснити нарахування і виплату одноразової грошової допомоги, тому задоволено вимоги в частині зобов`язання Міністерства оборони України повторно розглянути документи позивача щодо призначення йому одноразової грошової допомоги в зв`язку з отриманням другої групи інвалідності під час виконання обов`язків військової служби.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
8. 30 грудня 2016 року Міністерство оборони України звернулося до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 14 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
9. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що Міністерством обґрунтовано було повернуто документи на доопрацювання, оскільки позивачем не було надано жодних відомостей про причини та обставини поранення, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
10. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 січня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України.
11. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
12. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
13. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
14. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Рибачук А.І., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Відповідно до довідки № 8/25 від 15.07.2016, виданої Ірпінсько-Бучанським об`єднаним міським військовим комісаріатом Київської області, позивач проходив військову службу у складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебування в партизанських загонах і з`єднаннях) в Демократичній Республіці Афганістан з 19.11.1987 по 06.02.1989.
16. Під час проходження служби в Афганістані в 1988 році позивач отримав осколкові поранення голови, спини, правої руки, лівої ноги внаслідок вибуху боєприпасів.
17. Відповідно до висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 1768/Ж від 22.09.2015 та витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 13.10.2015 № 3788 було встановлено, що поранення, захворювання, контузія позивача пов`язана з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії.
18. Відповідно до довідки до акту МСЕК від 11.01.2016, позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності з 11.01.2016 у зв`язку з пораненням, пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії.
19. Київський обласний військовий комісаріат подав до Департаменту фінансів Міністерства оборони України документи позивача на одержання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільнених з військової служби (зборів, резерву), у якому зазначив, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ступеня втрати працездатності. Цей факт встановлений на підставі листа військового комісара Київського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України № 2/5/191 від 26.01.2016.
20. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, затвердженого Міністром оборони України від 20.05.2016 № 36, комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
21. Не погоджуючись з вказаною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
23. Предметом спору у цій справі є вимога призначити та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу як інваліду ІІ групи.
24. Вказану групу інвалідності позивачу встановлено 11 січня 2016 року довічно.
25. Статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час встановлення позивачу ІІ групи інвалідності) закріплено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.