ПОСТАНОВА
Іменем України
11 вересня 2019 року
Київ
справа №822/1911/16
адміністративне провадження №К/9901/45177/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., суддів: Коваленко Н.В., Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Данилюк У.Т. від 07 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гонтарука В.М., Білої Л.М., Граб Л.С., від 24 січня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Позивач звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання відповідачів в порядку п. 4 ч. 1 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" включити до четвертої черги акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" вимоги ОСОБА_1 в сумі 1 100 000,00 грн згідно з договором банківського вкладу (депозиту) від 30 грудня 2014 року №00009009725967, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Дельта банк".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, адміністративний позов задоволено частково. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича внести пропозицію щодо затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни до реєстру акцептованих вимог, включивши до четвертої черги акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Дельта Банк" вимоги ОСОБА_1 згідно з договором банківського вкладу (депозиту) від 30 грудня 2014 року за №00009009725967 "Найкращий від Миколая" (номер рахунку - НОМЕР_1 ). В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
3. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що грошові кошти позивача за договорами перевищують виплачену Фондом суму у розмірі 199 999,95 грн, а отже він відповідає критеріям віднесення до четвертої черги вимог кредиторів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадиров Владислав Володимирович звернувся до Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та позивачем укладено договір банківського вкладу (депозиту) за № 00009009725967 "Найкращий від Миколая". Згідно з п.1.6 договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок - НОМЕР_1 . Сума вкладу - 1 200 000 грн, процентна ставка - 13 % річних (п.п.1.2, 1.4 договору).
Того ж дня між банком та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору, згідно з якою сторони домовились викласти п.1.4 в іншій редакції, а саме, що процентна ставка становить 13,5 % річних. Також підписанням цієї угоди позивач підтвердив розуміння, що розмір процентної ставки був укладений на індивідуальних умовах, а гарантії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не поширюватимуться на відшкодування коштів за вкладом згідно з цим договором (про що був викладений у новій редакції п.2.11 договору).
На підставі постанови Правління НБУ №664 від 02 жовтня 2015 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №181 від 02 жовтня 2015 року "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Вказаним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "Дельта Банк", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
На підставі вищезазначеного рішення позивача включено в Перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від АТ "Дельта Банк" проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку, та згідно з витягом з реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Дельта Банк" вимоги за рахунком позивача № НОМЕР_1 віднесені до сьомої черги виплат.
11 квітня 2016 року позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою, в якій заявив про свої вимоги до Банку.
Листом від 19 квітня 2016 року начальник відділу забезпечення клієнтської підтримки Управління з розвитку комунікацій та післяпродажного обслуговування клієнтів Департаменту клієнтської підтримки АТ "Дельта Банк" у відповідь на звернення позивача повідомив, що оскільки кошти за договором від 30 грудня 2014 року за №00009009725967 не підпадають під гарантії Фонду та відшкодування за ними не було виплачено Фондом, то кредиторські вимоги позивача було віднесено до сьомої черги погашення.
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що вимога включити позивача до четвертої черги акцептованих вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" не підлягає задоволенню, оскільки його вже включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів з відповідною черговістю, а саме до сьомої черги. У зв`язку з чим, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" вчинено належні відповідні дії на виконання своїх повноважень, які передбачені та відповідають вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
7. Позивачем не подано заперечення (відзиву) на касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2017 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Розглядаючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку, що дані відносини є публічно-правовими, а справа належить до юрисдикції адміністративного суду.
9. Однак із даним висновком колегія суддів Верховного Суду не погоджується з огляду на наступне.
10. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
11. Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
12. Кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси (частина перша статті 6 цього Кодексу у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень).
13. Згідно з частиною першою статті 2 КАС України (у зазначеній редакції) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
14. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 згаданого Кодексу справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.