ПОСТАНОВА
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа №716/727/17
адміністративне провадження №К/9901/32336/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06.07.2017р. (суддя - Стрілець Я.С.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017р. (судді - Сторчак В.Ю., Ватаманюк Р.В., Мельник-Томенко Ж.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,
встановив:
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
-визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо припинення нарахування та виплати пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.06.2015р.;
-зобов`язати прийняти рішення про поновлення нарахування та виплату пенсії з 01.06.2015р. та стягнути невиплачену пенсію за віком за період з 01.06.2015р. по 14.12.2016р.
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що з 01.06.2015р. вона втратила право на призначення щомісячного довічного грошового утримання на підставі пункту 5 Розділу III Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015р. №213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VIII), а відтак, з цієї дати відпали обставини, які в силу абзацу 2 частини першої статті 47 Закону №1058-IV перешкоджали б виплачувати їй пенсію.
Постановою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 06.07.2017р., залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.10.2017р., позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком призначеної 20.07.2009р. відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.06.2015р.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відновити та здійснити виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 01.06.2015р. до 14.12.2016р.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що припинивши виплату пенсії позивачу відповідач діяв відповідно до вимог діючого законодавства.
Крім того посилався на пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, у зв`язку з чим зазначав, що позов підлягає залишенню без розгляду.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач працювала на посаді судді апеляційного суду Чернівецької області. З 20.07.2009р. позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Після призначення пенсії, позивач продовжувала працювати на посаді судді.
З 01.04.2015р. виплату пенсії позивачу було припинено на підставі п. 12 Закону України №213-VІІІ від 02.03.2015р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення".
В травні 2017 року позивач звернулась до відповідача з заявою, в якій просила відновити їй пенсію за віком з 01.06.2015р.
Листом від 19.05.2017р. №65/П-11 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав щодо відновлення виплати їй пенсії, посилаючись на те, що починаючи з 01.04.2015р. по 31.12.2015р. відповідно до Закону України від 02.03.2015р. №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" у період роботи пенсіонера на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про судоустрій і статус суддів" пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не виплачуються.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо зупинення виплати пенсії та відмови у поновленні її виплати, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки до 01 червня 2015 року не було прийнято закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Тобто, з 01 червня 2015 року позивач втратила право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а тому з зазначеної дати має бути відновлено виплату пенсії за віком, призначеної їй відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", через відсутність підстав для припинення її виплати.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, дії відповідача щодо невиплати позивачу пенсії за віком з 1 червня 2015 року призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є неправомірними.
Крім того, суд апеляційної інстанції визнав безпідставними посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду та дійшов висновку, що позивачем такий строк не пропущено, оскільки докази порушення своїх прав позивач отримала 19.05.2017р. з листа відповідача і саме з причин відсутності достовірних даних про предмет позову була позбавлена можливості доступу до правосуддя.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10.04.2015р. набрав чинності Закон №213-VIIІ, яким внесено зміни до статті 47 Закону №1058-IV та визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року, у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами від 17 листопада 1992 року № 2790-ХІІ "Про статус народного депутата України", №889-VII, від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру", від 7 липня 2010 року №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV, не виплачуються.