ПОСТАНОВА
Іменем України
10 вересня 2019 року
Київ
справа №0870/8207/12
адміністративне провадження №К/9901/636/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2013 (головуючий суддя: Матяш О.В.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 (головуючий суддя: Семененко Я.В., судді: Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.)
у справі №0870/8207/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металлоінвест"
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Металоінвест" (далі - позивач, ТОВ "Металоінвест") звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 29.03.2012 № 0001982302, № 0001992302, № 0002002302, від 13.07.2012 № 0003002302, № 0003012302, № 0003022302.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013, позов задоволено частково: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 29.03.2012: № 0001982302 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 2 440 885,25 гривень (1 996 295 гривень за основним платежем та 444 590,25 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0002002302 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1207,00 гривень; № 0001992302 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 2 051 200,75 гривень (1 663 095,00 гривень за основним платежем та 388 105,75 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 13.07.2012: № 0003002302 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 32 890,75 гривень (26 270,00 гривень за основним платежем та 6620,75 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0003012302 про визначення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 2950,00 гривень (2360,00 гривень за основним платежем та 590,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями); № 0003022302 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 1 210 537,00 гривень. В іншій частині позову - відмовлено.
У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що господарські операції між позивачем та ТОВ "Опсідіант ЛТД", ТОВ "Фромекс", ТОВ "Компанія "Рейтінг", ПП "Фріланс", ТОВ "Компанія Квік Дан", ТОВ "Пауер Грідс" є нереальними, оскільки у контрагентів позивача немає достатньої кількості трудових та виробничих ресурсів, основних фондів, технічних засобів, транспортних засобів тощо для здійснення господарської діяльності. Крім того, відносно директора ТОВ "Компанія "Рейтінг", який зареєстрував підприємство з метою прикриття незаконної діяльності, порушено кримінальну справу.
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну. Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмовлених позовних вимог не оскаржувалося.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача сум грошових зобов`язань із податку на прибуток, ПДВ, зменшення суми від`ємного значення суми ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті планової виїзної перевірки від 02.03.2012 № 477/23-3/34595450. Згідно з цим актом Товариство порушило норми пункту 1.32 ст. 1, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.9 ст. 5, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 ст. 14 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 (далі - Закон №334/94-ВР); підпункту 134.1.1 пункту 134.1 ст. 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 ст. 138, підпунктів198.3, 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України (далі - ПК України); підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.2, 7.4.5 пункту 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі - Закон №168/97-ВР), а саме: занижено податок на прибуток на загальну суму 1 997 568,00 грн.; занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 665 455,00 грн. та завищено суму від`ємного значення у розмірі 2360,00 грн. в тому числі за березень 2009 року в сумі 1153,00 грн., за липень 2009 року в сумі 1207,00 грн.
За результатами перевірки ДПІ стосовно ТОВ "Металлоінвест" прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.03.2012: № 0001982302 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 2 440 885,25 грн., в тому числі 1 996 295,00 грн. за основним платежем та 444 590,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0002002302 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 2360,00 грн.; № 0001992302 про визначення суми податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 2 051 370,75 грн., в тому числі 1 663 095,00 грн за основним платежем та 388 275,75 грн за штрафними санкціями.
Позивачем вказані рішення були оскаржені в адміністративному порядку, в результаті якого залишено без змін рішення: № 0001982302 і донараховано 26270 грн. податку на прибуток підприємств та 6620,75 гривень штрафних (фінансових) санкцій; № 0001992302 і донараховано 2360 грн. ПДВ та 590 грн. штрафних санкцій; скасовано рішення № 0002002302 в частині завищення від`ємного значення ПДВ за березень 2009 року на суму 1153 грн. та збільшено на 1210537 грн. суму завищення від`ємного значення ПДВ за липень 2009 року.
13.07.2012 відповідачем, на підставі рішення ДПС у Запорізькій області № 2884/10/10-120 від 26.06.2012, були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0003002302 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 32 890,75 грн. з них 26270 грн. за основним платежем та 6620,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, №0003012302 про визначення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 2950 грн., в т.ч. 2360 грн. за основним платежем та 590 грн. за штрафними санкціями; №0003022302 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ на 1 210 537 грн.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який був чинним на час здійснення спірних господарських операцій, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинний на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпунктів 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За правилами підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Спірні правовідносини мали місце в період дії Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України, а відтак підлягають застосуванню положення обох нормативно-правових актів.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).