ПОСТАНОВА
Іменем України
11 вересня 2019 року
м. Київ
справа №826/4142/16
адміністративне провадження №К/9901/9737/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув в порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 (колегія у складі суддів Безименної Н.В., Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.)
у справі № 826/4142/16
за позовом ОСОБА_1
до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської Олени Степанівни
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
УСТАНОВИВ:
1. У березні 2016 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Чернявської Олени Степанівни в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" О.С.Чернявської;
- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" О.С.Чернявську включити ОСОБА_1 до переліку вкладників АТ "Банк "Фінанси та Кредит";
- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" О.С.Чернявську подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у АТ "Банк "Фінанси та Кредит";
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити вкладника ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснити ОСОБА_1 відшкодування за вкладом відповідно до договору № 300937/31301/370-14 від 27.05.2014 р. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.04.2016 в задоволенні позову відмовлено повністю. Не погоджуючись з вказаною постановою, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій він просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
3. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 було зупинено провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п`ятої статті 41 Конституції України.
4. 01.07.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Позивача на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2016 у зазначеній справі було відкрито провадження. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України 26.01.2018 справу було передано до Верховного Суду.
6. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями суду апеляційної інстанції. Вважає, що суд порушив норми процесуального права.
7. Оцінюючи наведені доводи, Суд не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
8. Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
9. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
10. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 не відповідає.
11. Як вбачається із матеріалів справи, зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом спору у даній справі є відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів банківського вкладу (депозиту) на користь вкладника.
12. Підставою для спору є застосування відповідачем положень статей 26 та 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI.
13. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 03.07.2015 №13 "Про звернення до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням ст. 6, ч. 1 ст. 8, ч. 4 ст. 13, ст. 21, 22, чч. 1, 4-5 ст. 41 Конституції України" постановлено звернутися до Конституційного Суду України з відповідним конституційним поданням.