ПОСТАНОВА
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа №461/681/16-а
адміністративне провадження №К/9901/11536/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку попереднього розгляд у касаційній інстанції адміністративну справу № 461/681/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради (далі - Львівська міськрада) про визнання протиправною та скасування ухвали, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Львівської міськради
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Каралюса В.М., суддів Затолочного В.С., Матковської З.М., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 01.02.2016 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
визнати протиправною та скасувати ухвалу відповідача від 27.08.2015 № 5059;
зобов`язати відповідача повторно включити до порядку денного пленарного засідання сесії, наступної після набрання законної сили рішенням суду, проект ухвали "Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 )";
зобов`язати відповідача, як суб`єкта владних повноважень, подати у 10-денний строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що оскаржувана ухвала відповідача прямо суперечить вимогам Конституції та законів України, є необґрунтованою, несправедливою, такою що грубо порушує її законні права, оскільки на момент винесення оскаржуваної ухвали, земельна ділянка була передана їй і перебувала в її постійному користуванні, нею вчинялись дії по виготовленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, його погодження, формування земельної ділянки за її рахунок і за її заявами.
2. Галицький районний суд м. Львова постановою від 11.04.2016 відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 13.10.2016 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про задоволення позовних вимог.
4. 01.11.2016 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Львівської міськради, в якій відповідач просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 11.04.2016 - залишити в силі.
5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 04.11.2016 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Ухвалою Львівської міськради від 29.12.2011 № 1121 було вирішено погодити ОСОБА_1 місце розташування земельної ділянки та надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,028 га. на АДРЕСА_2 ) у власність для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку.
В подальшому, відповідно до ухвали Львівської міськради від 19.03.2013 № 2240 було прийнято рішення внести зміни до ухвали міської ради від 29.12.2011 № 1121 "Про погодження гр. ОСОБА_1 місця розташування земельної ділянки на АДРЕСА_2 )", змінивши у пункті 1 слова "площею 0, 0280 га." словами "площею 0,0460 га.".
У зв`язку з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 звернулась до Львівського міського виробничого відділу Львівської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" (далі - ДП "Центр ДЗК") із заявою про розробку даного проекту.
ДП "Центр ДЗК" відповідно до ліцензії Держкомзему України серії АВ №540236, кваліфікаційного сертифікату №010129 мав право на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 .
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що між ОСОБА_1 та власниками суміжних земельних ділянок було складено акт про встановлення і показ меж земельної ділянки у АДРЕСА_2 ).
Протоколом №86 засідання узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів Львівської міськради від 06.09.2013 ухвалено погодити межу між земельними ділянками відповідно до акту встановлення і показу меж земельної ділянки.
20.11.2013 Управлінням архітектури департаменту містобудування Львівської міськради Сорочинській А.М. видано містобудівні обмеження щодо зазначеної ділянки.
25.03.2014 року висновком Управління архітектури департаменту містобудування Львівської міськради Сорочинській А.М. погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
23.04.2014 даний проект землеустрою погоджений відділом Держземагенства у м. Львові.
На підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність 26.05.2014 здійснено державну реєстрацію даної земельної ділянки та присвоєно їй кадастровий номер №4610137500:06:008:0137.
27.08.2015 на засіданні сесії Львівської міськради проект ухвали "Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на АДРЕСА_2 )" був відхилений.
Після розгляду питання щодо затвердження громадянці ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки був поставлений на голосування проект ухвали "Про включення земельної ділянки на АДРЕСА_2 ) до переліку земельних ділянок, які призначені для продажу у власність або для права оренди на земельних торгах (аукціонах)" та був прийнятим.
Не погоджуючись із вказаною вище ухвалою відповідача від 27.08.2015, ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що оспорювана ухвала відповідача прийнята у повній відповідності до положень закону, правових підстав для задоволення вимог позивача про визнання рішення протиправним та його скасування немає, оскільки права позивача даним рішенням не порушені, відповідач діяв в межах своїх повноважень.
11. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив із того, що прийняття Львівською міськрадою оспорюваного рішення призвело до неправомірної відмови в затвердженні ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та наданні земельної ділянки на АДРЕСА_2 ). При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на те, що за встановлених у справі обставин, у Львівської міськради відсутні встановлені законом підстави для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в приватну власність.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційна скарга мотивована тим, що оскарження відмови у передачі земельної ділянки у власність можливо лише у випадку порушення органом місцевого самоврядування процедури розгляду даного питання. Оспорювана ухвала прийнята після того як була розглянута заява позивача, тому вона не могла бути підставою для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою. Окрім цього відповідач зазначив, що позивач оскаржив ухвалу, яка є актом індивідуальної дії, який не стосується її.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді- доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
12. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. За змістом частин першої та другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
14. Порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність регламентований положеннями статті 118 ЗК України.
15. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 122, 123 ЗК України.
16. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина шоста статті 118 ЗК України).