ПОСТАНОВА
Іменем України
12 вересня 2019 року
м. Київ
справа №806/1430/16
адміністративне провадження №К/9901/13785/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 806/1430/16
за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держгеокадастру у Брусилівському районі Житомирської області (далі - Відділ Держгеокадастру) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.09.2016, ухвалену у складі головуючого судді Гуріна Д.М. та
ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Шидловського В.Б., суддів Євпак В.В., Капустинського М.М., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 03.08.2016 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним ненаправлення йому Відділом Держгеокадастру висновку та першого екземпляру проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Соболівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, поданого ним на погодження 21.03.2016 на площу 229,2315 га;
зобов`язати Відділ Держгеокадастру направити на його адресу висновок про погодження проекту землеустрою щодо земельної ділянки площею 229, 2315 га, яка знаходиться на території Соболівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області та перший екземпляр проекту землеустрою, поданий ним 21.03.2016.
Позов ОСОБА_1 обґрунтував тим, що ним 21.03.2016 подано до Відділу Держгеокадастру на погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства на території Соболівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області площею 229,2315 га з земель резерву та запасу. Проте, всупереч частині п`ятій статті 186-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) відповідач протягом десяти днів не надав йому відповідний висновок стосовно вищевказаного проекту землеустрою.
2. Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 13.09.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016, відмовив у задоволенні позовних вимог.
3. 08.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2016, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13.12.2016 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
6. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
7. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. У справі, яка розглядається суди встановили, що 21.03.2016 ОСОБА_1 звернувся до Відділу Держгеокадастру із заявою на погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства загальною площею 229,2315 га за рахунок земель запасу та резерву, що розташовані за межами населених пунктів Соболівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області з усунутими недоліками.
01.04.2016 Відділ Держкгеокадастру листом № 29/41-16 за результатами розгляду вказаного звернення, протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою, відмовив у погодженні проекту, а оригінал проекту в 1-му екземплярі, був повернутий на доопрацювання, оскільки помилки у проекті не було виправлено.
Також суди встановили, що оригінал вказаного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства було отримано заявником власноруч разом із вказаним вище листом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що Відділ Держгеокадастру за результатами розгляду звернення ОСОБА_1, поданого 21.03.2016 про погодження проекту землеустрою з усуненими недоліками, не погодив проект землеустрою, оскільки при його розгляді було виявлено, що недоліки проекту не були усунуті, про що надіслав заявникові лист від 01.04.2016, а висновок щодо проекту вдруге не готувався, оскільки проект був поданий не вперше, а на усунення виявлених недоліків проектної документації, тому у зв`язку з невиправленням недоліків документації, позивачу було відмовлено у погодженні проекту, що передбачено частиною восьмою статті 186-1 ЗК України.
10. Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, проте виходив із того, що відповідач, отримавши на погодження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та з`ясувавши, що суб`єктом його подання є замовник, а не розробник цього проекту, не зобов`язаний приймати жодного з висновків, передбачених статтею 186-1 Земельного кодексу України, за результатами розгляду цього проекту, оскільки за правилами частини четвертої названої статті ЗК України саме розробник подає на погодження проект землеустрою до відповідного органу, а не замовник.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивував, зокрема тим, що матеріали справи не містять доказів щодо отримання ним або направлення на його адресу першого примірника проекту землеустрою.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Верховний Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
13. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
14. Згідно із частиною першою статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
15. Відповідно до частини четвертої статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
16. Повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначені у статті 186-1 ЗК України, відповідно до частини першої якої проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
17. Відповідно до частини четвертої статті 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
18. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина п`ята статті 186-1 ЗК України).