1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



04 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2429/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Сухового В.Г.,



за участю секретаря судового засідання - Корнієнко О.В.,



за участю представників:



Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" - Новікової Т.О,

Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" - Савчука А.В., Іванова А. О.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеран" - не з`явився,

Приватного акціонерного товариства

"Футбольний клуб "Чорноморець" - Новікової Т.О,

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Щербини О.Ю.,



розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк"



на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 (у складі колегії суддів: Діброва Г.І. (головуючий), Принцевська Н.М., Ярош А.І.)



у справі № 916/2429/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна"

до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветеран", Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

про припинення правовідносин і визнання іпотеки припиненою,



ВСТАНОВИВ:



У жовтні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна" (далі - позивач, ТОВ "Україна") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк", відповідач, Банк) (після зміни найменування Акціонерне товариство "Імексбанк" (далі - АТ "Імексбанк", відповідач, Банк) про:



припинення правовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветеран" (далі - ТОВ "Ветеран") та ПАТ "Імексбанк" за мультивалютним кредитним договором про відкриття кредитної лінії від 31.08.2012 №73/12 (з урахуванням додаткових угод) (далі - кредитний договір від 31.08.2012 №73/12) на підставі ч.4 ст.36 Закону України "Про іпотеку";



визнання припиненою іпотеки, що виникла на підставі іпотечного договору з майновим поручителем від 31.08.2012 №2094, укладеного між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "Україна" (далі - іпотечний договір від 31.08.2012 №2094).



В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Україна" зазначило, що після набуття Банком в позасудовому порядку права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25.12.2014 №6134, укладеним між ПАТ "Імексбанк" та Приватним акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець" (далі - ПрАТ "ФК "Чорноморець") (далі - договір іпотеки від 25.12.2014 №6134) з метою забезпечення виконання зобов`язань, зокрема, ТОВ "Ветеран" за кредитним договором від 31.08.2012 №73/12, правовідносини між Банком та ТОВ "Ветеран" є припиненими на підставі ч.4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку". Припинення основного зобов`язання ТОВ "Ветеран" за кредитним договором від 31.08.2012 № 73/12 має своїм наслідком припинення іпотечного договору від 31.08.2012 №2094, яким було забезпечено виконання ТОВ "Ветеран" кредитних зобов`язань перед Банком.



Крім того, позивач (ТОВ "Україна"), обґрунтовуючи порушення своїх прав, незважаючи на те, що він на час звернення до суду не є власником предмета іпотеки за іпотечним договором від 31.08.2012 №2094, вказав на те, що невизнання Банком припинення правовідносин між ТОВ "Ветеран" та Банком за кредитним договором від 31.08.2012 № 73/12 та припинення іпотеки, що виникла на підставі іпотечного договору від 31.08.2012 №2094 між Банком і позивачем, не виключає можливості пред`явлення новими власниками предметів іпотеки до нього вимог щодо відшкодування збитків, завданих втратою права власності на нерухоме майно.



Ухвалами Господарського суду Одеської області від 19.11.2018 та від 14.01.2019 залучено до участі в справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ТОВ "Ветеран", ПрАТ "ФК "Чорноморець" та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд).



Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.03.2019 в задоволенні позову відмовлено.



В обґрунтування рішення суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено факту порушення відповідачем його прав та інтересів з огляду на відсутність доказів, які б свідчили про пред`явлення Банком майнових вимог до ТОВ "Україна" як майнового поручителя за іпотечним договором від 31.08.2012 № 2094. З огляду на це, не підлягає застосуванню положення ст.36 Закону України "Про іпотеку" і не підлягають задоволенню заявлені позовні вимоги.



Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2019 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "Україна" про визнання припиненою іпотеки, що виникла на підставі іпотечного договору від 31.08.2012 №2094, та прийнято нове рішення про задоволення позову в цій частині.



Визнано припиненою іпотеку, що виникла на підставі іпотечного договору від 31.08.2012 №2094.



В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2019 залишено без змін.



Стягнуто з ПАТ "Імексбанк" на користь ТОВ "Україна" витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1 762,00 грн та за подання апеляційної скарги в сумі 2 643,00 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що Банк, оформивши за собою право власності на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25.12.2014 №6134, укладеним з ПрАТ "ФК "Чорноморець", скористався своїм правом на позасудове врегулювання шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно ст.36 Закону України "Про іпотеку", чим задовольнив кредиторські вимоги до ТОВ "Ветеран" за кредитним договором від 31.08.2012 №73/12, а тому позов в частині визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором від 31.08.2012 №2094 є обґрунтованим.



При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність у позивача, як іпотекодавця, порушеного права, яке підлягає захисту в судовому порядку з огляду на

встановлення судом апеляційної інстанції обставин щодо припинення між Банком та ТОВ "Ветеран" зобов`язальних відносин в силу ст.ст.17, 36 Закону України "Про іпотеку" та з огляду на чинність іпотечного договору від 31.08.2012 №2094.



Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що у ТОВ "Україна" як сторони за іпотечним договором від 31.08.2012 №2094 вже немає предмета іпотеки у власності, що також свідчить при припинення іпотечного договору від 31.08.2012 №2094.



Водночас, суд апеляційної інстанції вказав, що обставини вибуття предмета іпотеки із власності позивача не є перешкодою у здійсненні судового захисту порушених прав та інтересів позивача, оскільки позов у цій справі спрямований на усунення невизначеності у праві, яка обумовлена наявністю чинного іпотечного договору від 31.08.2012 №2094 та обставинами припинення зобов`язальних відносин між Банком та ТОВ "Ветеран".



Разом з тим, суд апеляційної інстанції погодився з судом першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову в частині припинення правовідносин між Банком та ТОВ "Ветеран" за кредитним договором від 31.08.2012 №73/12, оскільки позивач не є стороною вказаного кредитного договору.



Не погоджуючись з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019, у серпні 2019 року ПАТ "Імексбанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Імексбанк" звернулось з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 01.07.2019, а рішення суду першої інстанції від 18.03.2019 - залишити без змін.



В обґрунтування касаційної скарги, Банк зазначив, що іпотечний договір від 31.08.2012 №2094 є чинним, в зв`язку з визнанням нікчемними додаткових угод №5, №6, №7 до нього та договору від 27.12.2014 про розірвання іпотечного договору від 31.08.2012 №2094 під час розгляду судової справи №916/2179/17.



Однак, чинність іпотечного договору від 31.08.2012 №2094 не свідчить про порушення прав та інтересів позивача як іпотекодавця, оскільки він не є стороною іпотечного договору від 31.08.2012 №2094, так як у 2014 році відчужив третім особам нерухоме майно, яке було предметом оспорюваного іпотечного договору, а тому і право власності на нерухоме майно, вказане у іпотечному договорі від 31.08.2012 №2094, і статус іпотекодавця, перейшли до нових власників, що узгоджується з положеннями ст.23 Закону України "Про іпотеку".



Крім того, Банк вказав, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано застосував ч.4 ст.36 Закону України "Про іпотеку" при вирішенні даної справи, оскільки положення вказаної статті Закону не поширюються на правовідносини, що виникли у даному випадку між сторонами, так як зобов`язання ТОВ "Ветеран" за кредитним договором від 31.08.2012 року № 73/12 не припинилися в силу його невиконання, а звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 25.12.2014 №6134 відбулось в рахунок погашення кредиторської заборгованості інших юридичних осіб за іншими кредитними договорами, що також підтверджується судовими рішеннями у справах №918/539/17 та у справі №907/600/17.



Разом з тим, скаржник погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову в частині припинення правовідносин між ТОВ "Ветеран" та Банком за кредитним договором від 31.08.2012 року № 73/12, оскільки позивач не є його стороною.



20.08.2019 Фонд надав відзив на касаційну скаргу, в якому підтримав доводи, викладені в ній та просив задовольнити касаційну скаргу Банку.



20.08.2019 ТОВ "Україна" також подало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечило доводи касаційної скарги, просило відмовити у її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.



27.08.2019 представник Банку, посилаючись на ч.5 ст.302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), подав клопотання про передачу справи №916/2429/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з необхідністю відступлення від правових висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20.06.2018 у справі №757/31271/15-ц, висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 13.02.2019 у справі №759/6703/16-ц та у постанові від 27.02.2019 у справі №643/18466/15-ц, а також з огляду на існування виключної правової проблеми щодо застосування ст.36 Закону України "Про іпотеку".



28.08.2019 представник ТОВ "Україна" подав клопотання про відкладення розгляду справи, через те, що адвокат Примак Б.М. залучений до надання правової допомоги позивачеві лише 27.08.2019, а тому він не мав можливості належним чином підготуватись до судового засідання, яке призначено Касаційним господарським судом на 28.08.2019.



У судовому засіданні 28.08.2019, розглянувши клопотання адвоката позивача щодо відкладення розгляду справи, Касаційний господарський суд дійшов висновку про можливість відкладення розгляду справи на 04.09.2019, про що постановив ухвалу.



04.09.2019 ТОВ "Ветеран" свого представника у судове засідання не направило, хоча було повідомлено про дату, час і місце судового засідання належним чином.

Ураховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у справі "В`ячеслав Корчагін проти Росії", те, що явка учасників справи в суд касаційної інстанції не визнавалася обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд у складі колегії дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника ТОВ "Ветеран".



Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх представників позивача, відповідача, ПрАТ "ФК "Чорноморець" та Фонду, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, подані заперечення, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.



Судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.08.2012 між ПАТ "Імексбанк" (кредитор) та ТОВ "Ветеран" (позичальник) укладено мультивалютний кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 73/12, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості до 1 995 659 доларів США зі сплатою фіксованої процентної ставки 11,5% річних та кінцевим терміном погашення заборгованості за всіма траншами до 26.12.2016, на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.



В забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Ветеран" за кредитним договором від 31.08.2012 №73/12, між Банком (іпотекодержатель) та ТОВ "Україна" (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, посвідчений нотаріально, за реєстровим номером №2094, відповідно до умов п.1.3 якого Банку в іпотеку було передано нерухоме майно, яке належить іпотекодавцю на праві приватної власності, а саме:



апартаменти двоповерхового зблокованого дачного котеджу, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с/рада Дальницька, Золотий Бугаз масив, 18: ап. 22 (житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м., корпус А), ап.65 (житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м., корпус В), ап. 84 (житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м., корпус В), ап.91 (житловою площею 75,8 кв.м., загальною площею 87,5 кв.м., корпус Г), ап. 127 (житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м., корпус Д), ап.161 (житловою площею 75,4 кв.м., загальною площею 87,1 кв.м., корпус Е), ап.197 (житловою площею 75,7 кв.м., загальною площею 87,4 кв.м., корпус Ж), ап.218 (житловою площею 75,9 кв.м., загальною площею 87,6 кв.м., корпус Ж), ап.220 (житловою площею 75,5 кв.м., загальною площею 87,2 кв.м., корпус Ж);




................
Перейти до повного тексту