ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 873/46/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Губенко Н.М., Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вендор"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
(суддя - Остапенко О.М.)
від 13.06.2019
за заявою Публічного акціонерного товариства "Фідобанк"
про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2019 у третейській справі №3/19
у справі №873/46/19
за позовом Публічного акціонерного товариства "Фідобанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вендор"
про стягнення заборгованості,
за участю представників учасників справи:
позивача - Єкімук О.Л.;
відповідача - Гук О.О.;
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі - ПАТ "Фідобанк") звернулося до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вендор" (далі - ТОВ "ФК "Вендор") про стягнення заборгованості.
1.2. Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2019 у третейській справі № 3/19 позов ПАТ "Фідобанк" до ТОВ "ФК "Вендор" про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі. Стягнуто з ТОВ "ФК "Вендор" на користь ПАТ "Фідобанк" заборгованість за кредитним договором № 22014К від 31.07.2014 у сумі 671 073 929, 75 грн та 25 500, 00 грн третейського збору.
1.3. ПАТ "Фідобанк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2019 у третейській справі №3/19.
1.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019 заяву ПАТ "Фідобанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2019 у третейській справі № 3/19 задоволено. Видано наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2019 у третейській справі № 3/19.
1.5. Ухвала суду мотивована відсутністю підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, а також невиконанням відповідачем рішення третейського суду.
2. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
2.1. Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2019, ТОВ "ФК "Вендор" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.
2.2. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду. Так, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 18.07.2016 № 142-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Фідобанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.07.2016 № 1256 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Фідобанк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Фідобанк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є суб`єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень, а пунктом 6 статті 6 Закону України "Про третейські суди" чітко визначено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, де однією із сторін є, зокрема інший суб`єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, то Постійно діючий третейський суд при Асоціації Українських банків не мав права розглядати позовну заяву працівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як суб`єкта владних повноважень.
2.3. Від ТОВ "ФК "Вендор" 10.09.2019 на адресу Суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що у провадженні Північного апеляційного господарського суду перебуває справа № 910/8872/19 за заявою товариства про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.02.2019 у третейській справі № 3/19.
3. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції з посиланням на норми права, якими керувався суд
3.1. Відповідно до частини 3 статті 356 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про видачу або відмову у видачі наказу може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.
3.2. Положеннями статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
3.3. Частинами 1, 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
3.4. Відповідно до частини 3 статті 354 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу.
3.5. Згідно зі статтею 355 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;
2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;