ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/2939/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СітіІнвестБуд і Ко."
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 червня 2019 року (головуючий - Сулім В.В., судді - Смірнова Л.Г., Руденко М.А.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 26 квітня 2019 року (суддя Бойко Р.В.)
за заявою Приватного акціонерного товариства "Київський меблевий комбінат" про забезпечення позову у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Київський меблевий комбінат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СітіІнвестБуд і Ко.",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Автогаражного кооперативу "Чайка",
про визнання незаконним будівництва та зобовʼязання демонтувати збудоване приміщення
ХРОНОЛОГІЯ ТА СУТЬ ПРОВАДЖЕННЯ
1. Приватне акціонерне товариство "Київський меблевий комбінат" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СітіІнвестБуд і Ко." у якому просило визнати незаконним будівництво відповідачем приміщення (площею 35,42 кв.м) та зобов`язати відповідача за власний рахунок демонтувати незаконно збудоване приміщення.
1.1. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення Державних будівельних норм 360-92 та без будь-якої дозвільної документації було збудовано на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:85:281:0016, прямо на колекторі дощової каналізації D500 (який проходить по території Приватного акціонерного товариства "Київський меблевий комбінат" та Автогаражного кооперативу "Чайка") приміщення площею 35,42 кв.м, що становить загрозу життю та здоров`ю людей і може призвести до затоплення цілого мікрорайону та завдати шкоду власності позивача.
2. Пізніше представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, за змістом якої останній просив: накласти арешт на приміщення, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "СітіІнвестБуд і Ко.", площею 30,40 кв.м, що знаходиться у м. Києві по вулиці Фрунзе (Кирилівська), 82, реєстраційний номер приміщення 31084887, дата реєстрації: 28.07.2010 року, номер запису 72-з в книзі д.8з-101; заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчинення дій, пов`язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - приміщення, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "СітіІнвестБуд і Ко.", площею 30,40 кв.м., що знаходиться за у м. Києві по вулиці Фрунзе (Кирилівська), 82, реєстраційний номер приміщення 31084887, дата реєстрації: 28.07.2010 року, номер запису 72-з в книзі д.8з-101.
2.1. Заява була обґрунтована тим, що незаконно збудоване приміщення станом на сьогоднішній день, демонтаж якого є предметом даного позову, зареєстровано на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "СітіІнвестБуд і Ко.", у зв`язку із чим і мало місце заміни первісного відповідача у даній справі на таку особу. В той же час, такі обставини свідчать про те, що захист порушених прав та інтересів позивача в межах даної справи може бути знівельовано внаслідок відчуження такого майна відповідачем, адже буде неможливим зобов`язання знесення спірного приміщення особи, яка не є має жодних прав щодо нього.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24 червня 2019 року заяву Приватного акціонерного товариства "Київський меблевий комбінат" про забезпечення позову задоволено.
3.1. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі накладено арешт на приміщення, площею 30,40 кв.м, що знаходиться у м. Києві по вулиці Фрунзе (Кирилівська), 82, реєстраційний номер приміщення 31084887, дата реєстрації: 28.07.2010, номер запису 72-з в книзі д.8з-101 та заборонено органам та суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на вказане нерухоме майно.
4. Судові рішення (узагальнено) мотивовані тим, що наявний зв`язок між заявленими позивачем заходами забезпечення позову в частині накладення арешту на спірне приміщення та забороною проведення будь-яких реєстраційних дій щодо нього і предметом спору, а також співмірністю та адекватністю заходів із позовними вимогами та тим, що вжиття наведених заходів унеможливить необхідність понесення позивачем додаткових витрат (як коштів, так і додаткового часу) та жодним чином не обмежить права та законні інтереси відповідача, адже такі заходи мають тимчасовий характер та не позбавляють останнього його конституційних прав на підприємницьку чи іншу діяльність.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "СітіІнвестБуд і Ко." звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 26 квітня 2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 червня 2019 року у даній справі скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційної скарги (узагальнено)
6. Суди обох інстанцій порушили приписи статей 79, 136 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не в повній мірі дослідили матеріали справи та надали помилкову оцінку обставинам, наведеним у заяві про забезпечення позову, адже в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що свідчили б про намір відповідача ухилятися від можливого виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.
7. Заява про забезпечення позову не була підтверджена жодними доказами про наявність фактичних обставин, з якими повʼязується застосування певного виду забезпечення позову, а лише містила застереження про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, що не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Доводи позивача, наведені ним у відзиві (узагальнено)
8. Обраний позивачем, а в подальшому і застосований судом першої інстанції спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності.
9. Рішення судів є законними та обґрунтованими, а тому підстав для їх зміни чи скасування не має.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
10. Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предʼявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
11. Статтею 137 Господарського процесуального кодексу України визначено заходи забезпечення позову.
11.1. Так, відповідно до частини 1 цієї статті Кодексу позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обовʼязку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобовʼязання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять обʼєкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
11.2. При цьому, згідно з частиною 4 цієї ж статті заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюються для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
12. Верховний Суд зазначає, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів або здійснюється ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав / інтересів позивача.
12.1. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
12.2. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звʼязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звʼязку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.