Постанова Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 369/7346/16-к провадження № 51-5857км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Короля В.В., Маринича В.К.,
за участю секретаря судового засідання Михальчука В.В., прокурора Цигана Ю.В., захисника Личика М.М.,
розглянув касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 29 січня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110200002119, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1,
виправданого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 жовтня 2016 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК, і виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
Апеляційний суд Київської області ухвалою від 29 січня 2018 року залишив вирок без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він 02 червня 2016 року близько 14:00, перебуваючи біля будинком АДРЕСА_2, діючи повторно з метою таємного викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, користуючись тим, що його дії залишаються непоміченими, таємно, шляхом вільного доступу здійснив спробу викрасти дитячий трьохколісний велосипед марки "Turbo Trike" вартістю 1548 грн, що стояв біля під`їзду вказаного будинку. Утримуючи велосипед, ОСОБА_1 намагався залишити місце скоєння злочину, при цьому вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак не зміг завершити злочин з причин, що не залежали від його волі, оскільки був виявлений потерпілою ОСОБА_2 .
Суд першої інстанції взяв до уваги, що діяння, яке ставилося у вину ОСОБА_1, вчинено ним, але кримінальним законом воно не визнається злочинним, оскільки має місце добровільна відмова при незакінченому злочині, яка передбачає кримінальну відповідальність лише в разі, якщо фактично вчинене діяння містить склад іншого злочину, а тому дійшов висновку про необхідність виправдання обвинуваченого. З таким рішенням погодився і суд апеляційної інстанції.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Посилається на порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність. Вказує, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного висновку суду про відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину та немотивовано залишив без зміни вирок суду першої інстанції. Також звертає увагу, що апеляційний суд, безпосередньо дослідивши докази, не дав їм оцінки та не обґрунтував свого рішення належним чином.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу. Захисник вважав, що підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно зі ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до вимогст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення кримінального процесуального закону заслуговують на увагу виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.