Постанова
іменем України
5 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 463/133/15-к
провадження № 51-4391км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О.П.,
суддів: Білик Н.В., Остапука В.І.
за участю:
секретаря судового засідання Глушкової О.О.,
прокурора Парусова А.М.,
захисників Федоришина А.П., Лозана С.І.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника потерпілої Желізко В.Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на вирок Сихівського районного суду міста Львова від 1 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 29 листопада 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012150080000211 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився та проживає у АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України;
ОСОБА_2 , громадянина України, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Стрий Львівської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.192 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Сихівського районного суду міста Львова від 1 грудня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст.192 КК України та кожному призначене покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі п.2 ч.1 ст.49, ч.5 ст.74 КК України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишений у вигляді особистого зобов`язання.
Прийняте рішення щодо процесуальних витрат, а також скасовано ухвали Личаківського районного суду міста Львова від 12 грудня 2014 року про накладення арешту на належне засудженим майно.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнаний винуватим і засуджений за те, що він працюючи з січня 2005 року по листопад 2008 року на посаді заступника голови правління з питань фінансів та економіки у ЗАТ Житлово-будівельна компанія "Ваш-Дім" та по сумісництву з червня 2005 року по жовтень 2008 року у ЗАТ "Універсальна будівельна група", будучи уповноваженим на укладення будь-яких правочинів, що стосуються господарської діяльності ЗАТ "Універсальна будівельна група", маючи прямий умисел на обернення в користь останнього грошових коштів потерпілої ОСОБА_3 шляхом обману і, переслідуючи корисливий мотив, вступив у змову із ОСОБА_1 та реалізувавши розроблену злочинну схему, за обставин, детально наведених у судових рішеннях, заподіяли майнову шкоду потерпілій ОСОБА_3 у великих розмірах.
Так, діючи відповідно до заздалегідь розробленої схеми, ОСОБА_1, будучи в змові з ОСОБА_2, шляхом зловживання довірою ОСОБА_3, у серпні 2008 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3, переконав останню у вигідності придбання корпоративних прав як частки статутного капіталу в ТзОВ "Керамік".
В свою чергу, ОСОБА_3, будучи введеною в оману, не підозрюючи про фактичні злочинні наміри ОСОБА_1 та ОСОБА_2, 05 серпня 2008 року підписала нотаріально посвідчену довіреність №1914, відповідно до якої уповноважила ОСОБА_1 бути її представником з питань придбання на її ім`я за ціну та на умовах на його розсуд частки у статутному фонді (капіталів) ТзОВ "Керамік", корпоративних прав, нерухомого та рухомого майна, що належить цьому ТзОВ, представляти її інтереси при ведені справ як учасника Товариства, а також вчиняти всі інші юридично значимі дії, пов`язані з цією довіреністю.
Цього ж дня, 05 серпня 2008 року ОСОБА_2, виконуючи свою частину злочинного наміру, з метою надання своїм діям вигляду законності, використовуючи своє службове становище ввів в оману службових осіб ЗАТ "Універсальна будівельна група", яких переконав до надання згоди на продаж належної частки статутного капіталу ТзОВ "Керамік", та надання йому повноважень на укладення договору купівлі-продажу з ОСОБА_3 .
Крім того, 06 серпня 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2, використовуючи службове становище останнього як заступника голови правління з фінансів та економіки (виконавчий директор) в ЗАТ "Універсальна будівельна група", ввели в оману службових осіб ТзОВ "Керамік", яких схилили до прийняття рішення про вихід зі складу учасників ТзОВ "Керамік" ЗАТ "Універсальна будівельна група", прийняття ОСОБА_3 до складу учасників ТзОВ "Керамік", та уповноваження ОСОБА_2 на підписання договору купівлі-продажу корпоративних прав із ОСОБА_3 . Після цього посадові особи ТзОВ "Керамік", не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_2 та ОСОБА_1, підписали протокол загальних зборів учасників ТзОВ "Керамік" №08/2008 р. від 06 серпня 2008 року із внесеними у нього недостовірними даними.
У подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склали та підписали договір купівлі-продажу корпоративних прав № 07-08/2008-ЦП від 07 серпня 2008 року із внесеними у нього недостовірними даними, який не мали наміру виконувати та разом із вище зазначеними протоколами надали його ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приховали факт застави майна ТзОВ "Керамік" згідно генерального кредитного договору № 90 від 24 жовтня 2007 року, укладеного між ЗАТ АКБ "Львів" та ЗАТ "Універсальна будівельна група" в особі ОСОБА_2 на суму 10 100 000 грн., не зазначили у договорі про такі обтяження, не повідомили належним чином останню про фінансовий стан ТзОВ "Керамік" та про його зобов`язання перед третіми особами.
В свою чергу ОСОБА_3, будучи введеною в оману останніми щодо вигідності вкладення коштів, так як була переконана, що вказаний договір є легітимним, укладеним у відповідності з вимогами закону, а його виконання приведе до настання наслідків у вигляді набуття корпоративних прав як частки у статутному капіталі ТзОВ "Керамік", будучи переконаною, що вона розпоряджається коштами в своїх інтересах, 12 серпня 2008 року внесла на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 відкритий у ПАТ "Райфайзен банк Аваль", належний ЗАТ "Універсальна будівельна група", грошові кошти в сумі 747 000 грн.
Завершуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 всупереч умовам договору купівлі-продажу корпоративних прав, не маючи на меті настання цивільно-правових наслідків за цим договором для ОСОБА_3, керуючись корисливими мотивами та з метою привласнення майна ТзОВ "Керамік", достовірно знаючи, що такі дії завдадуть потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди у великих розмірах, уклав договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ "Керамік" від 21 серпня 2009 року із ТзОВ "Корпус-40", відповідно до якого став власником частки в статутному капіталі ТзОВ "Керамік" у розмірі 60%, а також цього ж дня інших 40% статутного капіталу відповідно до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТзОВ "Керамік" від 21 серпня 2009 року перереєстрував з ТзОВ "Офісний центр "Пасічний" на свою сестру ОСОБА_4
В свою чергу, потерпіла ОСОБА_3 не набула корпоративних прав на ТзОВ "Керамік", а гроші в сумі 747 000 грн. їй повернуті не були, чим потерпілій завдано майнову шкоду на вказану суму, що є великим розміром.
Апеляційний суд Львівської області ухвалою від 29 листопада 2017 року залишив вирок місцевого суду без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження. Вважає, що судами неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність та надано неналежну правову оцінку обставинам справи, оскільки об`єктивні докази на підтвердження складу злочину у його діях відсутні. На думку засудженого, описані у вироку події є виключно цивільними правовідносинами між сторонами договору, який є легітимним і дійсним, натомість його вина у вчиненні кримінально караного діяння не доведена. Зокрема, вказує на відсутність експертизи, яка б встановила розмір заподіяної потерпілій майнової шкоди, що є обов`язковою ознакою складу злочину, а крім того, зазначає, що суд послався у вироку на копії документів, які є недопустимими доказами.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження. Вважає, що суди неправильно застосували закон України про кримінальну відповідальність та надали неправильну правову оцінку обставинам справи, що супроводжувалося порушенням норм процесуального права. Зазначає, що у його діях відсутній склад інкримінованого злочину, оскільки обставини, пов`язані з укладанням договору купівлі продажу від 7 серпня 2008 року обмежуються виключно цивільними правовідносинами між сторонами цього договору; умислу на вчинення злочину він не мав; саме потерпіла просила представляти її інтереси, а ініціативу щодо придбання потерпілою корпоративних прав проявила інша особа; крім того, вказує, що матеріальної вигоди він не отримав, а у подальшому саме потерпіла відмовилась від придбання корпоративних прав. Крім того, зазначає, що у кримінальному провадженні всупереч вимогам ст. 242 КПК України, не проведено експертизу щодо встановлення розміру спричиненої потерпілій майнової шкоди.
У запереченнях на касаційні скарги потерпіла ОСОБА_3 просить залишити судові рішення без зміни як законні, а подані засудженими касаційні скарги - без задоволення як необґрунтовані.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили задовольнити касаційні скарги з викладених в них підстав.
Захисники Федоришин А.П. та Лозан С.І. просили задовольнити касаційні скарги засуджених, скасувати судові рішення як незаконні та закрити кримінальне провадження.