Постанова
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 489/3159/16-к
провадження № 51-8679 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Макаровець А.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Ткачук Г.В.,
захисника Шергелюк О.І.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Кучеренка Д.С. на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 14 серпня 2018 року у кримінальних провадженнях № 12016150040002494 від 12 травня 2016 року та № 12016150040005348 від 30 вересня 2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Миколаїв, мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 05 травня 2016 року, приблизно о 10:00, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2, керуючись корисливим мотивом, викрав майно потерпілої ОСОБА_2, чим заподіяв останній майнової шкоди на суму 2500 грн.
30 вересня 2016 року, приблизно о 09:00, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні супермаркету "Делікатес", що знаходиться за адресою проспект Центральний, 259 м. Миколаїв, повторно, таємно намагався викрасти алкогольні напої на загальну вартість 1058 грн, але був затриманий співробітниками служби охорони вказаного супермаркету.
14 листопада 2016 року, приблизно о 12:20, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні автомобільного сервісного центру "АТЛ", що знаходиться за адресою вул. Космонавтів, 61а м. Миколаїв, повторно, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_3, чим заподіяв останньому майнової шкоди на суму 1994 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 14 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2017 року в частині призначеного покарання змінено, засуджено ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, із застосуванням положень ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість. При цьому прокурор вказує, що апеляційний суд необґрунтовано застосував до ОСОБА_1 положення ст. 75 КК України, оскільки не прийняв до уваги особу засудженого, наявність у останнього негативних характеристик та попередніх судимостей за вчинення корисливих злочинів.
Позиції інших учасників судового провадження
На зазначену касаційну скаргу захисник Шергелюк О.І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 подала заперечення, в яких посилається на те, що прокурор в своїй касаційній скарзі не навів обґрунтованих підстав для скасування рішення апеляційного суду.
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу, а захисник та засуджений заперечували щодо її задоволення та просили залишити рішення апеляційного суду без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційних скаргах доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Як установлено частиною 1 ст. 438 КПК України, однією із підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України у зв`язку з наявністю підстави, зазначеної у п.п. 2, 3 ч. 1 вказаної статті, суд касаційної інстанції має керуватися ст. 413-414 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України у касаційній скарзі прокурором не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.