Постанова
Іменем України
04 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 545/903/15-ц
провадження № 61-44553 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2 ;
відповідач - ОСОБА_3 ;
третя особа - державний нотаріус Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринська Оксана Володимирівна;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Полтавської області від 27 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Бондаревської С. М., Кривчун Т. О., Кузнєцової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - Полтавська районна державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 07 листопада 2016 року замінено неналежну третю особу - Полтавську районну державну нотаріальну контору, належною - державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринською О. В.
Позовна заява мотивована тим, що 04 червня 2009 року їх мати - ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринською О. В., за яким усе своє майно заповіла ОСОБА_3 та ОСОБА_1
Зазначали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Після її смерті стало відомо про існування іншого заповіту від 23 жовтня 2012 року, посвідченого державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринською О. В., за яким ОСОБА_4 усе майно заповіла їх старшій сестрі ОСОБА_3 .
Вважали, що мати внаслідок хвороби не могла самостійно скласти заповіт, оскільки була частково паралізованою, також вважали, що підпис від її імені у заповіті виконаний іншою особою.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили визнати недійсним заповіт від 23 жовтня 2012 року, складений ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 18 грудня 2017 року у складі судді Стрюк Л. І. позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено. Визнано недійсним заповіт від 23 жовтня 2012 року, складений від імені ОСОБА_4 та посвідчений державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринською О. В. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заповіт, складений 23 жовтня 2012 року, є нікчемним, оскільки волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. При цьому суд послався на висновок судової почеркознавчої експертизи від 05 жовтня 2017 року № 47, у якому експерт дійшов висновку, що рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_4 у заповітах від 04 червня 2009 року та від 23 жовтня 2012 року виконаний різними особами.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Полтавської області від 27 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Заочне рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що висновок експерта від 05 жовтня 2017 року № 47 не містить чіткого висновку про те, що підпис у заповіті ОСОБА_4, складеному 23 жовтня 2012 року, виконаний не заповідачем, тобто не ОСОБА_4 Надаючи оцінку вказаному висновку експерта, апеляційний суд вважав, що поставлене питання та результати експертного дослідження лише ставлять під сумнів чинність одного з двох заповітів, проте, ніяким чином не свідчать про той факт, що саме заповіт, складений 23 жовтня 2012 року, є недійсним (нікчемним). Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про нікчемність заповіту в силу того, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, вийшов за межі позовних вимог, оскільки позовна заява не містить таких позовних вимог позивачів, тоді як згідно із частиною першою статті 11 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом), та частиною першої статті 13 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення судового рішення) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Крім того, апеляційний суд звернув увагу і на той факт, що ОСОБА_2 не надала суду належних доказів на підтвердження того, що її права були порушені оспорюваним правочином.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили постанову апеляційного скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 листопада 2018 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 545/903/15-ц із Полтавського районного суду Полтавської області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 липня 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно скасував рішення суду першої інстанції, оскільки будь-яких доказів на спростування позиції позивачів ОСОБА_3 не надала. Вважали, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив докази на підтвердження їх позовних вимог, а саме: висновок експерта судової почеркознавчої експертизи від 05 жовтня 2017 року № 47. Зазначали, що апеляційна скарга відповідача містила порушення вимог ЦПК України щодо її форми і змісту, а тому не мала бути прийнята апеляційним судом до розгляду. Вказували, що суд апеляційної інстанції при вирішенні справи по суті не застосував положення чинного законодавства, не посилався на норми ЦК України.
Інших доводів касаційна скарга не містить.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
04 червня 2009 року державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринською О. В. посвідчено заповіт, за яким ОСОБА_4 заповіла належний їй на праві приватної власності житловий будинок з господарськими будівлями та приватизовану земельну ділянку площею 0,2199 га, передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться по АДРЕСА_1 дочці - ОСОБА_3, а приватизовану земельну ділянку площею 0,0887 га, передану для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться у с. Петрівка Бричківської сільської ради Полтавського району Полтавської області дочці - ОСОБА_1 (а.с. 9 т. 1).
Згідно із заповітом від 23 жовтня 2012 року, посвідченим державним нотаріусом Полтавської районної державної нотаріальної контори Махринською О. В., ОСОБА_4 усе належне їй майно заповіла ОСОБА_3 (а.с.10 т.1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а. с. 8 т. 1).
Згідно висновку експерта судової почеркознавчої експертизи від 05 жовтня 2017 року № 47, рукописний текст та підпис від імені ОСОБА_4 у заповітах від 04 червня 2009 року та від 23 жовтня 2012 року виконаний різними особами (а.с. 78-90 т. 2).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.