Постанова
Іменем України
02 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 0805/6538/2012
провадження № 61-16685св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: управління держгеокадастру у Вільнянському районі Запорізької області, Михайлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скаргу - ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області у складі судді Кіяшко В. О. від 01 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області, у складі колегії суддів: Крилової О. В., Дзярука М. П., Трофимової Д. А., від 09 березня 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: управління держгеокадастру у Вільнянському районі Запорізької області, Михайлівська сільська рада Вільнянського району Запорізької області про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державного акту на земельну ділянку.
Позовна заява мотивована тим, що оспорюваним договором, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 23 квітня 2002 року порушено його право користування земельною ділянкою площею 0,0053 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, оскільки на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 21 листопада 2001 року № 125 йому виділена ця земельна ділянка, на якій збудований гараж, а нові власники перешкоджають у користуванні гаражем.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 09 березня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 23 квітня 2002 року № 727, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений державним нотаріусом Вільнянської державної нотаріальної контори Коробкою О. В. в частині продажу земельної ділянки площею 0,0053 га для будівництва і обслуговування гаражу. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Судові рішення мотивовано тим, що на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу частина відчуженої за договором земельної ділянки вже була вилучена у ОСОБА_3, а відтак вона не мала права розпоряджатися нею. ОСОБА_1 до 2012 року користувався спірним гаражем і питання щодо вилучення земельної ділянки попередній власник не порушувала. Крім того, позивачем не пропущено строк звернення до суду із зазначеним позовом, оскільки спір виник тоді, коли почались перешкоди у користуванні гаражем, розташованим на спірній земельній ділянці.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що права ОСОБА_4 порушені оспорюваним договором купівлі продажу земельної ділянки, оскільки з 12 серпня 2014 року вона є власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,095 га. ОСОБА_1 не був стороною договору купівлі-продажу земельної ділянки, тому не може вимагати визнати цей договір частково недійсним. Судами не враховано, що спірна земельна ділянка ніколи не передавалась ОСОБА_1 та останнім пропущено строк позовної давності.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Справа передана до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі № 714/854/15-ц (провадження № 61-27905св18) призначено повторний автоматизований розподіл.
03 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП № 026495 ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 0,095 га, із якої рішенням виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 21 листопада 2001 року № 125 вилучено 0,0053 га, за заявою ОСОБА_3, у зв`язку з чим внесено зміни у вказаний державний акт (а. с. 7, 10).
Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23 квітня 2002 рокуОСОБА_3 продала ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,095 га розташовану на території с. Михайлівка Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (а. с. 9).
Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 серпня 2014 року визнано дійсним договір купівлі - продажу житлового будинку АДРЕСА_1 та прилеглу до нього земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,095 га, укладений 05 липня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6, яка діяла за довіреністю в інтересах ОСОБА_2 та визнано за ОСОБА_4 право власності на це нерухоме майно.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 21 листопада 2001 року № 126 ОСОБА_1 виділено земельну ділянку розміром 0,0053 га, на якій збудовано гараж, та за його заявою у 2012 році присвоєно поштову адресу цій земельній ділянці для будівництва і обслуговування гаражу рішенням виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 14 серпня 2012 року № 144 (а. с. 8, 11).
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 41 Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.
Частиною першою статті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 396 ЦКУкраїни особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.