Постанова
Іменем України
05 вересня 2019 року
м. Київ
справа № 265/4671/17
провадження № 61-27438св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач -Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 вересня 2017 року у складі судді Мельник І. Г. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 26 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Мироненко І. П., Мальцева Є. Є., Принцевської В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У травні 2016 року Управління соціального захисту населення Лівобережного району Маріупольської міської ради (далі - Управління) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 29 191,00 грн.
Позовну заяву мотивовано тим, що відповідач перебував на обліку в Управлінні, як внутрішньо переміщена особа.
Щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до вимог чинного законодавства України, ОСОБА_1 була призначена з 26 травня 2015 року по 25 листопада 2015 року, з 17 грудня 2015 року по 16 червня 2016 року, з 17 червня 2016 року по 16 грудня 2016 року.
Під час перевірки обґрунтованості виплат з`ясувалося, що відповідач, а саме ОСОБА_1 має у власності квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
01 листопада 2016 року Управлінням припинено виплату допомоги відповідачу ОСОБА_1 на підставі пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року (далі - Порядок № 505) виплат грошової допомоги з 26 травня 2015 року, тобто з дня первинного звернення, у зв`язку зі зміною обставин, які впливають на виплату грошової допомоги.
Таким чином, у період з 26 травня 2015 року по 31 жовтня 2016 року, коли відповідачу виплачувалась щомісячна адресна допомога особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату комунальних послуг, м. Селидове Донецької області, де знаходиться квартира відповідача, яка належить їй на праві власності, не входило до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Наявність у власності житла на підконтрольній українській владі території та в місті, де органи державної влади виконують всі свої зобов`язання в повному обсязі, є причиною вважати раніше виплачені суми допомоги надмірно виплаченими.
У зв`язку з викладеним, Управління просило стягнути з ОСОБА_1 суму надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, у розмірі 29 191,00 грн.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11вересня 2017 року у задоволені позову Управління відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідач має житло в м. Селидове Донецької області, тобто у районі, де проводиться антитерористична операція. Доказів того, що м. Селидове Донецької області було виключено з переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, а також те, що м. Селидове
Донецької областіне відноситься до району проведення антитерористичної операції, суду не надано.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 26 жовтня 2017 року, рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 вересня 2017 року залишено без змін.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що при вирішенні даної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, правильно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного рішення щодо правомірності нарахування ОСОБА_1 адресної матеріальної допомоги як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У листопаді2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга Управління, в якій скаржник, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 11 вересня 2017 року та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 26 жовтня 2017 року є незаконними, необґрунтованими та такими, що ухвалені без з`ясування та врахування фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору. Судами помилково залишено поза увагою, що відповідно до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 жовтня 2014 року № 1085 (у редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1276-р) м. Селидове Донецької області не входило до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють свої повноваження та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Оскільки чоловік відповідача має у власності житлове приміщення, яке розташоване на підконтрольній території України, вона не мала права на отримання грошової допомоги.
Станом на дату постановлення цієї постанови від інших учасників справи не надходило заперечень на касаційну скаргуУправління.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано з Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя матеріали справи № 265/4671/17 та надано строк для подачі заперечень на касаційну скаргу.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 26 травня 2015 року має статус особи, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
Відповідно до рішень Управління від 04 червня 2015 року, 30 грудня 2015 року, 12 липня 2016 року ОСОБА_1 була призначена щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на період з 26 травня 2014 року по 16 грудня 2016 року.